ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
Київ
справа №357/2444/17
адміністративне провадження №К/9901/36894/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі №357/2444/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
В березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій щодо відмови Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни, зобов`язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення встановленого зразка.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року скасовано постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року та ухвалено нову, якою позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, судами невірно застосовано норми законодавства, якими врегульовано порядок встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, зокрема положення частини 1 статті 7 та пункту 1 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки для встановлення статусу інваліда війни для учасників антитерористичної операції є обов`язковим отримання поранення, контузії або каліцтва саме під час участі в антитерористичній операції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно довідки від 23.09.2016 №662 позивач брав безпосередню участь в бойових діях в зоні АТО з 06.03.2015 по 02.08.2016, на територіях Донецької та Луганської областей в складі в/ч пп. В1060; довідки від 12.12.2016 року №863 позивач брав безпосередню участь в бойових діях в зоні АТО з 05.11.2015 року по 17.11.2015 року, з 01.12.2015 року по 04.01.2016 року, з 14.01.2016 року по 17.02.2016 року, з 27.02.2016 року по 04.03.2016 року, з 07.03.2016 року по 13.04.2016 року, з 23.04.2016 року по 26.07.2016 року на територіях Донецької та Луганської областей в складі в/ч пп. В1060.
Згідно копії довідки МСЕК № 07774532 вбачається, що позивачу з 19.01.2017 року встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов`язане із захистом Батьківщини.
Позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив надати йому статус інваліда війни в зв`язку з тим, що він під час захисту Батьківщини отримав захворювання, яке в подальшому призвело до інвалідності, та видати відповідне посвідчення, посилаючись на положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
13.02.2017 листом № 01-12/326 відповідач відмовив позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, мотивуючи її тим, що відсутні підстави для видачі йому посвідчення інваліда війни з посиланням на те, причини його інвалідності не пов`язана з пораненням, контузією або каліцтвом, одержаним під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з правомірністю відмови та відсутністю підстави для видачі посвідчення інваліда війни.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що захворювання позивача, пов`язане із захистом Батьківщини, є самостійною підставою для віднесення таких осіб до числа інвалідів війни.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пунктом 11 частини другої статті 7 цього Закону визначено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.
Частиною третьою статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що порядок надання статусу інваліда війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
19. Відповідно до Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 08.09.2015, статус інваліда війни надається зокрема: