ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
Київ
справа №810/2155/17
адміністративне провадження №К/9901/17658/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (колегія суддів: Ключкович В.Ю., Ганечко О.М., Кузьмишина О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати за ОСОБА_1 право отримати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
-визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
-зобов`язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що позивач має статус потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, йому встановлено 2 групу інвалідності, пов`язану з наслідками аварії на ЧАЕС. Вважає, що скасування Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ зони посиленого радіоекологічного контролю та ст. 23 Закону, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи, не може впливати на права, які були гарантовані позивачу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2017 відкрито касаційне провадження у даній справі.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, категорія ІV, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.03.2007, виданим Київоблдержадміністрацією.
Згідно з експертним висновком міжвідомчої експертної комісії від №36 від за результатом розгляду звернення позивача на предмет встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено основний діагноз: Неходжкінська дифузна В-клітина лімфома із малих лімфоцитів, ст. IV, з генералізованим ураженням периферичних медіастінальних, абдомінальних л/вузлів, лейкемізацією, кл.гр. II. Згідно експертного висновку захворювання позивача пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії АВ № 0513490 позивачу встановлено ІІ група інвалідності з 14.07.2016 р., довічно.
У своєму позові позивач ОСОБА_1 зазначає, що він у березні 2017 року звернувся до управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області із заявою про присвоєння статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та видачі позивачу відповідного посвідчення.
Однак листом від 20.04.2017 за № 05-59-873 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації відмовив позивачу з посиланням на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VІІІ, яким виключено абзац п`ятий частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: виключено зону посиленого радіоекологічного контролю.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що посилання відповідачів на зміни в законодавстві є безпідставними, оскільки жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII не відбулось.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд погодився із правом позивача на отримання відповідного статусу, проте вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження звернення позивача до управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації в Київській області із заявою про видачу посвідчення потерпілого від ЧАЕС 1 категорії та необхідним пакетом документів, а також направлення цих документів разом з поданням до Департаменту СЗН Київської ОДА у березні 2017 року. Крім того зазначає, що позивач звернувся з відповідним пакетом документів лише 02.08.2017. Цього ж дня управлінням підготовлено подання та 10.08.2017 спеціалістом управління особисто передано документи ОСОБА_1 до Департаменту СЗН Київської ОДА. Отже, апеляційний суд дійшов висновку про передчасність звернення до суду.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1).