ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2019 року
Київ
справа №812/1706/15
адміністративне провадження №К/9901/2166/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шевцової Н. В.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Івашко О.Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник відповідача - Гудзь О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 812/1706/15
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області, Генеральної прокуратури України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді: Арабей Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Луганської області (далі - відповідач-1, прокуратура Луганської області), Генеральної прокуратури України (далі - відповідач-2, Генеральна прокуратура України) в якому з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог просить:
1.1 позовні вимоги до прокуратури Луганської області:
1.1.1 визнати незаконним та скасувати наказ від 28 жовтня 2015 року № 1386к в частині звільнення позивача з органів прокуратури;
1.1.2 зобов`язати прокурора Луганської області або особу, яка виконує його обов`язки, видати наказ про прийняття позивача на посаду прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
1.1.3 стягнути з прокуратури Луганської області середньомісячний заробіток з 29 жовтня 2015 року до дня поновлення на роботі, який станом на 27 вересня 2016 року (включно) складає 128 369,90 грн.
1.2 позовні вимоги до Генеральної прокуратури України:
1.2.1 визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 30 жовтня 2015 року № 38дк, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури з позбавленням класного чину "радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 29 грудня 2014 року.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 29 грудня 2014 року в порядку заохочення Генеральним прокурором України йому присвоєно класний чин "радник юстиції".
2.1. 28 жовтня 2015 року його ознайомлено з наказом від 28 жовтня 2015 року № 1386к про звільнення з органів прокуратури Луганської області за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру, правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури).
2.2. 02 лютого 2016 року його ознайомлено з наказом від 30 жовтня 2015 року № 38дк про зміну наказу прокурора Луганської області від 28 жовтня 2015 року № 1386к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" зміну пункту наказу прокурора Луганської області від 28 жовтня 2015 року № 1386к про звільнення із займаної посади та органів прокуратури з позбавленням позивача класного чину "радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 29 грудня 2014 року № 1761к.
2.3. Також позивач зазначає, що в обґрунтування наказу від 30 жовтня 2015 року № 38дк та наказу від 28 жовтня 2015 року № 1386к вказано, що діючи усупереч інтересам служби, позивач упродовж липня-жовтня поточного року, вступив у позаслужбові стосунки корисливого характеру із суддею та адвокатом та отримав від останнього грошові кошти за сприяння у винесені щодо підсудних вироку, не пов`язаного з позбавленням волі. Проте, будь-які конкретні факти отримання позивачем грошових коштів від адвоката в наказі відсутні. Наказ не містить жодної інформації щодо кількості грошових коштів, не зазначена дата вчинення вказаних дій, обставини, за яких виявлено факт отримання грошових коштів, і головне - відсутнє посилання на докази, що беззаперечно підтверджують факт скоєння нібито незаконних дій, протиправність дій позивача та наявність вини. Будь-яке рішення суду за вказаним фактом відсутнє, фактичні обставини судом не встановлені.
2.4. Також позивач зазначає, що він жодним чином не порушував вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури, за час роботи в органах прокуратури сумлінно виконував свої службові обов`язки, неодноразово заохочувався як прокурором області, так і Генеральним прокурором України.
3. Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, вказуючи, що 25 жовтня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. З метою з`ясування обставин скоєння позивачем дисциплінарного проступку, причин та умов, які цьому сприяли, відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту було призначено службове розслідування.
3.1. Так, наказом прокурора Луганської області від 23 жовтня 2015 року № 1329к призначено службове розслідування (перевірка) за фактом вчинення позивачем дій, які дискредитують його як представника прокуратури, викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури. За результатами якого комісія дійшла висновку, що позивач скоїв проступок, який порочить його як працівника прокуратури і є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури, у зв`язку з чим підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
3.2. На підставі матеріалів службового розслідування (перевірки) наказом прокурора Луганської області від 28 жовтня 2015 року №1386к позивача звільнено з займаної посади та із органів прокуратури в дисциплінарному порядку.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 з 06 липня 2004 року до 28 жовтня 2015 року працював на різних посадах в органах прокуратури, остання займана посада - заступник прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області.
5. 30 вересня 2015 року позивача ознайомлено з попередженням про звільнення з займаної посади та органів прокуратури у зв`язку з ліквідацією органу прокуратури у разі не проходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14 грудня 2015 року.
6. 23 жовтня 2015 року прокурором Луганської області винесено наказ № 1330к на підставі наказу прокурора Луганської області від 23 жовтня 2015 року № 1329к про призначення службового розслідування за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди заступником прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_1, яким позивача тимчасово відсторонено від виконання службових обов`язків.
7. Наказом прокурора Луганської області від 28 жовтня 2015 року № 1385к внесено зміни до пункту 2 наказу прокурора Луганської області від 23 жовтня 2015 року № 1329к стосовно складу комісії щодо проведення службового розслідування (перевірки) за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди заступником прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_1 .
8. 28 жовтня 2015 року за результатами службового розслідування (перевірки) за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди заступником прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_1 комісією складено висновок, відповідно до якого комісія вважає, що за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора, дискредитують його як працівника прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, радник юстиції ОСОБА_1 підлягає звільненню з органів прокуратури та з посади заступника прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області на підставі частини першої статті 8 та пункту 6 статті 9, статті 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України; та вважає клопотати перед Генеральним прокурором України про позбавлення ОСОБА_1 класного чину "радник юстиції". З вказаним висновком позивач ознайомлений 28 жовтня 2015 року,про що свідчить особиста підпис позивача.
9. Під час проведення службового розслідування комісією встановлено, що своїми діями та поведінкою ОСОБА_1 грубо порушив норми службової та трудової дисципліни, вимоги Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури. Зокрема, після надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди він не вжив заходів, передбачених Законом України "Про правила етичної поведінки", використав своє службове становище в особистих інтересах та неправомірно впливав на здійснення правосуддя шляхом спілкування з суддею поза офіційною процедурою взаємовідносин у рамках кримінального провадження. Тобто скоїв ганебний вчинок, який порочить його як працівника прокуратури і є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури.
10. Наказом Прокуратури Луганської області від 28 жовтня 2015 року № 1386к позивача звільнено із займаної посади та з органів прокуратури Луганської області за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури), з яким позивача ознайомлено 28 жовтня 2015 року, про що також свідчить особиста підпис позивача.
11. Згідно із зазначеного наказу підставою для звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури є грубе ігнорування вимог статті 19 Закону України "Про прокуратуру", правила прокурорської етики, вчинив дії, які дискредитують його як представника прокуратури, викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури. Діючи усупереч інтересам служби, ОСОБА_1 вступив у позаслужбові стосунки корисливого характеру із суддею ОСОБА_5 та адвокатом Чернобай С.С . та отримав від останнього грошові кошти за сприяння у винесенні щодо підсудних вироків, не пов`язаних з позбавленням волі.
12. Наказом Генеральної прокуратури України від 30 жовтня 2015 року № 38дк змінено пункт 1 наказу прокурора Луганської області від 28 жовтня 2015 року № 1386к, за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури заступника прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області радника юстиції ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів прокуратури, з позбавленням його класного чину "радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 29 грудня 2014 року № 1761к. Позивач ознайомлений із зазначеним наказом про що свідчить його підпис. 13 травня 2016 року позивачем отримано трудову книжку.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 812/1706/15 відмовлено у задоволенні позову.
14. Свої рішення суди попередніх інстанцій мотивували тим, що з огляду на встановлені під час службового розслідування обставини скоєного позивачем правопорушення є достатніми підстави вважати, що ОСОБА_1 вступивши у позаслужбові стосунки корисливого характеру із суддею ОСОБА_5 та адвокатом Чернобай С.С. порушив вимоги статті 19 Закону України "Про прокуратуру", правила прокурорської етики та вчинив дії, які дискредитують його як представника прокуратури, викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури.
15. Оскільки під час службової перевірки встановлено факти порушення позивачем службової дисципліни, то відповідачі в межах наданих їм повноважень правомірно ухвалив рішення про позбавленням позивача класного чину "радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 29 грудня 2014 року № 1761к та про його звільнення з органів прокуратури із т відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", частини першої статті 8, пункту 5 статті 9, статей 10, 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України.
16. Також судами було зауважено, що посилання позивача на те, що повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення не свідчить про його вину у вчиненні неправомірних дій суди розцінили як безпідставні, позаяк відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
ІV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 16 січня 2019 року.
18. У касаційній скарзі позивач посилається на помилкову оцінку, надану судом встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального права, а саме: статті 62 Конституцій України і статті 2 Кримінального кодексу України та просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у новому складі суду.
19. Крім того, відповідачами подано відзиви на касаційну скаргу в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої та апеляційної інстанції просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
20. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Луганського окружного адміністративного суду справу № 812/1706/15.
21. 06 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 643/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
22. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 червня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді: Кашпур О.В., Уханенко С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
23. За правилами частини третьої статті 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.