ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №2а-3/11
адміністративне провадження №К/9901/13784/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Державної казначейської служби у м. Маріуполі Донецької області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Мельнікова Л. В., судді: Бартош Н. С., Донець Л. О.) від 18 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області, колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області, Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 28 липня 2010 року № 142, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області, колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області, Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області від 28 липня 2010 року № 142 "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 " разом з додатком до рішення;
- зобов`язати відповідача утриматися від прийняття рішень "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з відповідача на її користь: 877, 263 грн відшкодування матеріальної та 210000 грн моральної шкоди.
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області від 28 липня 2010 року № 142. Стягнуто з Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 10000 грн у відшкодування моральної шкоди та 7286,37 грн - у відшкодування судових витрат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області та ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, наданих 21 липня 2010 року головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради за № 06-01-31/106-06, з прийняттям нового судового рішення про визнання протиправними і скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , наданих 21 липня 2010 року головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради за № 06-01-31/106-06.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2014 року скасовано в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 (десяти тисяч) грн з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені даної позовної вимоги.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2014 року скасовано в частині розподілу судових витрат - стягнення з Приморської районної державної адміністрації Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат в загальному розмірі 7286,37 (сім тисяч двісті вісімдесят шість грн 37 коп.) грн з прийняттям нового судового рішення про стягнення із місцевого бюджету м. Маріуполя Донецької області на користь ОСОБА_1 1460,96 грн (одна тисяча чотириста шістдесят грн 96 коп.) відшкодування судових витрат та про стягнення із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1460,96 грн (одна тисяча чотириста шістдесят грн 96 коп.) відшкодування судових витрат.
В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2014 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині порядку стягнення судових витрат, управління Державної казначейської служби у м. Маріуполі Донецької області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року, і прийняти нове судове рішення в цій частині, яким понесені позивачкою судові витрати стягнути за рахунок коштів місцевого бюджету з Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради та з Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради.
На обґрунтування касаційної скарги управління Державної казначейської служби у м. Маріуполі Донецької області зазначило, що ухвалене на користь ОСОБА_1 рішення апеляційного суду в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення на її користь з місцевого бюджету м. Маріуполя Донецької області та Державного бюджету України судових витрат у загальній сумі 2921,92 грн виконати не має можливості, оскільки в управлінні Державної казначейської служби у м. Маріуполі Донецької області відсутні такі повноваження.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 березня 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08 жовтня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оскільки управління Державної казначейської служби у м. Маріуполі Донецької області у своїй касаційній скарзі оскаржує лише порядок стягнення судових витрат, колегія суддів переглядає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року виключно в цій частині.