ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2019 року
Київ
справа №607/15001/16-а
провадження №К/9901/3945/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання неправомірними дій щодо надання недостовірної інформації, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Сапіги В. П. (головуючий), Довгої О. І., Запотічного І. І.
І. Обставини справи
1. 26 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тернопільської міської ради, виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання неправомірними дій щодо надання недостовірної інформації.
2. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановою від 25 вересня 2017 року позов задовольнив частково: визнав неправомірними дії виконавчого комітету Тернопільської міської ради, які полягають у наданні ОСОБА_1 недостовірної інформації про відключення будинку АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, яка викладена у листі виконавчого комітету Тернопільської міської ради №2424/02 від 29.03.2013 року, адресованому ОСОБА_1 ; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання неправомірними дій щодо надання недостовірної інформації - відмовив.
3. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 грудня 2017 року скасував постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2017 року та залишив без розгляду адміністративний позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання неправомірними дій щодо надання недостовірної інформації.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач пропустив установлений процесуальним законом строк звернення до суду та не надав доказів поважності причин його пропуску.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини
5. 29 березня 2013 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради листом № 2424/02 повідомив позивача - ОСОБА_1 про те, що будинок АДРЕСА_1 повністю відключений від мереж централізованого опалення.
6. 21 червня 2016 року Тернопільською обласною державною адміністрацією направлено позивачу лист за № 305/01-11, згідно з яким фактично будинок АДРЕСА_1 не було відключено від мережі централізованого опалення, що підтверджується актом робочої групи працівників ПП "Наш дім" від 25 лютого 2016 року про обстеження внутрішньо-будинкової мережі теплопостачання житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Проведеним обстеження не виявлено розриву в місці під`єднання внутрішньо-будинкової мережі теплопостачання до зовнішньої мережі теплопостачання. Вказаний лист позивач отримала 24 червня 2016 року .
7. В аспекті питання дотримання строку звернення до адміністративного суду суд апеляційної інстанції також зазначив, що за змістом позовної заяви про захист прав споживача від 12 травня 2015 року, що знаходиться в матеріалах справи, позивачем зазначено про те, що квартира АДРЕСА_2 була підключена до мережі централізованого теплопостачання, теплогенеруюча установка мережі (котельня за адресою вул. Малишка, 12 а, яка перебувала на балансі у БУ-2), продовжувала функціонувати і в наступний опалювальний період 2012-2013 років.
8. Тернопільським відділом поліції ГУНП в Тернопільській області в кінці 2015 року та у лютому 2016 року проводилась перевірка звернень ОСОБА_1 щодо правомірності відключення будинку АДРЕСА_1 від мережі централізованого теплопостачання та правоохоронним органом встановлено, що зазначений будинок не відключався від мереж централізованого опалення після того як ПП "Наш дім" на запит поліції було надано акт обстеження мережі теплопостачання від 25 лютого 2016 року.
9. Апеляційний суд також зауважив, що позивач не заперечувала тієї обставини, що за наслідками перевірки звернень Тернопільським відділом поліції ГУНП в Тернопільській області їй було повідомлено про результати такої.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Позивач, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу.
11. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
12. Представник відповідачів подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІV. Нормативне врегулювання
13. За змістом частин першої, другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. За правилами статті 100 вказаного Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
15. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (частина дев`ята статті 103 зазначеного Кодексу).
16. Відповідно до статті 159 цього ж Кодексу судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.