ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2019 року
Київ
справа №810/5662/15
адміністративне провадження №К/9901/9202/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 810/5662/15
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, за участю третіх осіб - Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - про стягнення заборгованості з заробітної плати
за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючий суддя - Дудін С. О., судді - Кушнова А. О., Терлецька О. О.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючий суддя - Петрик І. Й., судді - Борисюк Л. П., Вівдиченко Т. Р.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 07 грудня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), за участю третіх особх, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів України), Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області), Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - ГУ Міндоходів в АРК), в якому просив стягнути з ДФС України на його користь заборгованість із заробітної плати за період з 12 березня 2014 року по 16 березня 2015 року.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 04 червня 2013 року працював на посаді першого заступника начальника ГУ Міндоходів України в АРК. У березні 2014 року у зв`язку з тимчасовою окупацією Кримського півострова Російською Федерацією переїхав на материкову частину України, де продовжував виконувати покладені на нього обов`язки. 16 березня 2015 року його звільнено з посади наказом №178-о, водночас, починаючи з 12 березня 2014 року він не отримував належну йому заробітну плату.
3. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував і пояснив, що позивач ніколи не перебував у трудових відносинах з ДФС України, а тому належним відповідачем у цій справі має бути Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, яке є роботодавцем позивача. Відповідач також зазначив, що на цей час триває процедура реорганізації ГУ Міндоходів в АРК шляхом приєднання до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, яка ще не завершена.
4. ГУ ДФС у Херсонській області та Міндоходів України заперечували проти позову з підстав відсутності безпосередніх трудових відносин між ними та позивачем. За доводами третіх осіб фактичній реалізації постанови Міндоходів України № 23 від 04 березня 2015 року щодо реорганізації ГУ Міндоходів в АРК перешкоджає розміщення органу, що реорганізується, на тимчасово окупованій території, що унеможливлює проведення інвентаризації його майна. У зв`язку з цим треті особи вважають, що фактичним роботодавцем позивача і належним відповідачем у справі є саме ГУ Міндоходів в АРК.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. ОСОБА_1, починаючи з 19 лютого 2001 року, проходив державну службу в податкових органах України на підставі наказу від 16 лютого 2001 року №48 - О).
6. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 04 червня 2013 року № 1127 - о ОСОБА_1 у порядку переведення призначений на посаду першого заступника начальника ГУ Міндоходів в АРК.
7. На підставі розпорядження Міндоходів України від 24 березня 2014 року № 55 - р "Про створення робочої групи" створено робочу групу з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АРК та м. Севастополі з числа працівників цих органів Міндоходів згідно зі списком, до складу якої включено і позивача.
8. Пунктом 6 розпорядження Міндоходів України від 24 березня 2014 року № 55 - р "Про створення робочої групи" керівника робочої групи ОСОБА_2 зобов`язано забезпечити відрядження членів робочої групи.
9. На виконання наведеного розпорядження наказом ГУ Міндоходів в АРК від 24 березня 2014 року №121-о "Про відрядження до робочої групи" ОСОБА_1 був відряджений до Міндоходів України на період функціонування такої робочої групи.
10. 17 квітня 2014 року на підставі розпорядження Міндоходів України № 76 - р розпорядження Міндоходів України від 24 березня 2014 року № 55 - р "Про створення робочої групи" втратило чинність "У зв`язку з втратою актуальності".
11. Листом Міндоходів України від 28 травня 2014 року №1081/5/99-99-04-01-01 - 16 погоджено питання участі у роботі міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України працівників територіальних органів АР Крим, зокрема, й позивача.
12. Наказом ГУ Міндоходів в АРК від 28 травня 2014 року № 126-о "Про відрядження до міжвідомчої робочої групи" позивач був відряджений до Міністерства юстиції України на період функціонування міжвідомчої робочої групи.
13. Судами досліджено табелі обліку робочого часу позивача за період з 01 березня 2014 року по 28 серпня 2014 року, які заповнювалися заступником начальника ГУ Міндоходів в АРК ОСОБА_3 в електронному вигляді на підставі наказу ГУ Міндоходів в АРК "Про покладення обов`язків" від 24 березня 2014 року №122 - о.
14. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що у період з березня 2014 року по серпень 2014 року включно позивачу нараховано, але не виплачено заробітну плату в розмірі 41 725,12 грн, без урахування обов`язкових податків та зборів.
15. З 01 вересня 2014 року позивача зараховано на навчання до Національної академії державного управління при Президентові України, відповідно до наказу від 08 липня 2014 року № 396-к та підтверджується довідкою, виданою Національною академією державного управління при Президентові України від 25 січня 2016 року № 27.
16. Наказом ГУ Міндоходів в АРК "Про реорганізацію Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим" від 05 березня 2015 року № 1 розпочато реорганізацію ГУ Міндоходів в АРК шляхом його приєднання до ГУ ДФС у Херсонській області. Реорганізація на час розгляду цієї справи не завершена з підстави неможливості проведення інвентаризації та складення передавального акту, розподільчого балансу.
17. Судами попередніх інстанцій також установлено, що бюджетні призначення для ГУ Міндоходів в АРК та ГУ Міндоходів у м. Севастополі були зняті, фінансування припинено, місцезнаходження на тимчасово окупованій території України не змінено, умов для діяльності ГУ Міндоходів в АРК на материковій частині не створено, що унеможливлює стягнення заборгованості із заробітної плати з ГУ Міндоходів в АРК.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
18. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.
18.1. Стягнуто з Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 6-8, ідентифікаційний код 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму заборгованості із заробітної плати за період роботи в Головному управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим з 12 березня 2014 року по 28 серпня 2014 року в розмірі 41 725 (сорок одна тисяча сімсот двадцять п`ять) грн 12 коп без урахування обов`язкових податків і зборів.
19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджено фактичне виконання позивачем своїх службових обов`язків у період з 01 березня 2014 року по 28 серпня 2014 року, за цей період йому нараховано, але не виплачено заробітну плату в загальному розмірі 41 725,12 грн.
20. Обґрунтовуючи висновок щодо необхідності стягнення суми заборгованості з ДФС України, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Державна фіскальна служба України є правонаступником Міністерства доходів і зборів України. Ураховуючи неможливість стягнення безспірної заборгованості з ГУ Міндоходів в АРК, а також незавершення процедури реорганізації цього органу, суди дійшли висновку, що ефективним способом судового захисту буде зобов`язання ДФС України сплатити нараховані, але невиплачені позивачеві суми заробітної плати.
ІV. Касаційне оскарження
21. 04 липня 2016 року, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, представник відповідача подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог.
22. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що позивач, перебуваючи у складі робочої групи, неодноразово відмовлявся від вакантних посад, які пропонувалися йому в територіальних органах Міндоходів материкової частини України.
23. Водночас, ДФС України, за доводами відповідача, не є належним відповідачем у справі і не повинна виплачувати заробітну плату працівників, які не перебували з нею у трудових відносинах.
24. Крім того, як зауважує відповідач, судами взагалі не з`ясовано чи виконувалася позивачем робота за період, зазначений у позові.
25. У запереченнях на касаційну скаргу представник позивача спростовує її доводи, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
26. 28 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу № 810/5662/15 (суддя-доповідач - Загородній А. Ф.).
27. 09 серпня 2016 року справа № 810/5662/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
28. 25 січня 2018 року справу № 810/5662/15 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач - Шарапа В. М.)
29. 30 травня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 548/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
30. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 31 травня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді - Радишевська О. Р., Уханенко С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
31. Частина сьома статті 44 Конституції України визначає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
32. Пункт 24 частини другої статті 8 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади": міністр як керівник міністерства: приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є міністерство.
33. Частина перша статті 13 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади": територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.