ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2019 року
Київ
справа №805/2905/15-а
адміністративне провадження №К/9901/47175/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Управління державної казначейської служби України у місті Донецьку Донецької області про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (головуючий - Тарасенко І.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (головуючий - Шишов О.О., судді: Сіваченко І.В.,Гаврищук Т.Г.),
В С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. В липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Донецької міської ради та Управління державної казначейської служби України у місті Донецьку Донецької області (далі - УДКСУ у м. Донецьку), в якому з урахуванням заяви від 26 серпня 2015 року про збільшення розміру позовних вимог просив:
- стягнути з Донецької міської ради на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 26 074 грн;
- стягнути з Донецької міської ради на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнення у розмірі 165 314,78 грн;
- визнати протиправною бездіяльність УДКСУ у м. Донецьку щодо виконання покладених на останнього чинним законодавством функцій та обов`язків, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість із заробітної плати.
2. В обґрунтування позову зазначив про незаконність дій Донецької міської ради щодо невиплати всіх сум, які належали йому в день звільнення, та, як наслідок, утворення суми заборгованості за весь час затримки виплати заробітної плати після звільнення (станом на 26 серпня 2015 року).
ІІ. Рішення судів попередніх інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
4. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до УДКСУ у м. Донецьку залишені без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 155 КАС України у зв?язку з поданням позивачем заяви про відкликання позовної заяви в цій частині.
5. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено з мотивів передчасності заявлених у липні 2015 року позовних вимог, оскільки статтею 1 Закону України від 13.01.2015 р. № 85-VIII "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" (далі - Закон № 85-VIII) передбачено вжиття до 31 грудня 2015 року відповідних заходів щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати, а також виплати середнього заробітку за весь час затримки її виплати.
6. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення залишені без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
7. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року змінено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року шляхом виключення з резолютивної частини постанови суду першої інстанції слів "середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення та слова повністю". В решті постанова залишена без змін.
8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 вересня 2017 року скасував постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
9. Суд касаційної інстанції дійшов, зокрема, висновку про помилкове застосування судами попередніх інстанцій частини першої статті 1 Закону № 85-VIII, який не поширюється на спірні правовідносини, що виникли до прийняття та набрання чинності цим Законом. Крім того, як відзначив касаційний суд, суди не послалися на норму вказаного Закону, яка б встановлювала заборону (мораторій) на стягнення у судовому порядку до 31 грудня 2015 року заборгованості із заробітної плати на користь працівника, що виникла у день його звільнення.
10. Щодо залишення без розгляду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення, то суд касаційної інстанції, скасовуючи відповідну ухвалу суду апеляційної інстанції, виходив з того, що такі позовні вимоги відносяться до вимог щодо порушення законодавства про оплату праці та відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) не обмежуються будь-яким строком звернення працівника до суду.
11. При новому розгляді справи постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року задоволено позов ОСОБА_1 з урахуванням поданої ним 10 жовтня 2017 року заяви про збільшення розміру позовних вимог. Стягнуто з Донецької міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 26 074,67 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку із заробітної плати після звільнення (станом на 30 вересня 2017 року) в розмірі 595 787,92 грн. Визнано протиправною бездіяльність УДКСУ у м. Донецьку щодо виконання покладених на останнього чинним законодавством функцій та обов`язків, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість із заробітної плати.
12. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017року змінено. В абзаці третьому постанови суму "595 787,92 грн" змінено на "612 974,11 грн". В решті постанову окружного суду залишено без змін.
13. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції не розглянув заяву позивача від 01 листопада 2017 року (зареєстрована в Донецькому окружному адміністративному суді 07.11.2017 р.) про збільшення розміру позовних вимог, право подання якої передбачено статтею 51 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 р.), у зв?язку з чим вважав за необхідне вирішити це питання на стадії апеляційного розгляду справи та стягнути на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку після звільнення станом на 31 жовтня 2017 року.
14. Водночас суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви позивача від 01 листопада 2017 року в частині залучення до участі у справі в якості співвідповідачів Донецької обласної державної адміністрації та Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, посилаючись на те, що заявляючи додаткові вимоги до вказаних осіб публічного права про стягнення з них солідарно суми заборгованості із заробітної плати, позивач фактично змінив підстави позову, що не допускається після початку розгляду справи по суті, а також за відсутності зміни фактичних обставин справи з моменту повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов до Донецької міської ради, Донецької обласної ради, Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості із заробітної плати в розмірі 26 074,67 грн та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення в розмірі 612 974,11 грн.
16. Скаргу обґрунтовує тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" з 01.12.2014 р. припинено казначейське обслуговування розпорядників та одержувачів коштів бюджету м. Донецька, а на виконання пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України залишки коштів на рахунках бюджету м. Донецька зараховано до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області. У зв?язку з цим, на думку позивача, подана ним заява від 01 листопада 2017 року про залучення в якості співвідповідачів Донецької обласної ради, Донецької обласної державної адміністрації та Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, а також про зміну підстав позову була обґрунтованою, що б забезпечило реальну можливість у повному обсязі ефективно захистити його порушені права.
17. У заяві по суті справи Донецькій міський голова погодився з доводами касаційної скарги щодо необхідності залучення співвідповідачів у справі та стягнення з них солідарно на користь позивача сум заборгованості.
18. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
ІV. Встановлені судами фактичні обставини справи