ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/405/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючий), Кролевець О.А., Ткача І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представника відповідача 2 - Бондаренко О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Білоусова Я.О., судді - Пуль О.А., Тарасова І.В.)
від 01.08.2019
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Донснаб",
2) Акціонерного товариства "ВТБ Банк"
про розірвання договору.
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Донснаб" (відповідач-1), Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (відповідач-2) про розірвання договору переведення боргу від 23.12.2016 за договором № 7/36/31012013 відновлюваної мультивалютної кредитної лінії від 31.01.2013, укладеного між ТОВ "Донснаб-Агротехніка", ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" та АТ "БМ Банк", правонаступником якого є АТБ "ВТБ Банк".
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність істотної зміни обставин, яким позивач керувався при укладенні договору, зокрема: невиконання відповідачем-1 своїх зобов`язань перед позивачем за договором про реструктуризацію заборгованості із подальшим невиконанням рішення суду про стягнення грошових коштів за цим договором.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами:
1.3.1. 31.01.2013 року між відповідачами був укладений договір №7/36/31012013 відновлюваної мультивалютної кредитної лінії, до якого в подальшому були внесені зміни на підставі додаткових угод. Відповідно до повідомлення банку станом на 13.01.2015 року розмір простроченої заборгованості позичальника (відповідача-1) складала 3 497 812,05 доларів США;
1.3.2. 21.12.2016 між відповідачем-1 та позивачем був укладений договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого сторони погодили укладення договору переведення боргу за кредитним договором на позивача. В свою чергу, відповідач -1 взяв на себе зобов`язання сплатити позивачу суму у розмірі 96 054 428,97 грн у строк до 01.09.2017 та передати товари в обороті, згідно з переліком, наведеним у додатку №1 до даного договору після припинення (розірвання) договорів щодо застави майна з третіми особами;
1.3.3. 23.12.2016 ПАТ "БМ Банк" (кредитор), ТОВ "Торгівельний дім "Донснаб" (первісний позичальник, відповідач-1) та ТОВ "Донснаб-Агротехніка" (новий позичальник, позивач) уклали договір переведення боргу за договором № 7/36/31012013 відновлюваної мультивалютної кредитної лінії від 31.01.2013 року.
1.4. Відповідач-1 не виконав свої обов`язки за договором про реструктуризацію заборгованості, що встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2017 у справі № 922/3603/17, яким з відповідача-1 на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 61 413 362 грн.
1.5. Відповідач-2 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України для розірвання спірної генеральної угоди та кредитних договорів.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.04.2019 у справі № 922/405/19 позов задоволено повністю.
2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що у цьому випадку відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України мала місце істотна зміна обставин, якими позивач керувався при укладенні договору про переведення боргу від 23.12.2016. Такою істотною зміною обставин є невиконання відповідачем-1 своїх зобов`язань перед позивачем за іншим договором про реструктуризацію заборгованості від 21.12.2016, а також невиконання відповідачем-1 рішення суду про стягнення заборгованості за цим договором.
При цьому, суд дійшов висновку про наявність всіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки:
1) якби позивач міг передбачити, що відповідач-1 не виконає своїх зобов`язань перед позивачем за договором про реструктуризацію заборгованості 21.12.2016 разом із подальшим невиконанням рішення суду про стягнення грошових коштів, він не укладав би договір про переведення боргу від 23.12.2016, оскільки його умови є вкрай невигідними для позивача;
2) у момент укладення договору про переведення боргу від 23.12.2016 позивач виходив із того, що відповідач-1 виконає свої зобов`язання зі сплати грошових коштів позивачеві за договором про реструктуризацію заборгованості від 21.12.2016. При цьому, позивач не міг усунути причини такого невиконання зобов`язань відповідача-1 і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості здійснив усе можливе для захисту своїх прав.
3) подальше виконання договору переведення боргу порушує співвідношення майнових інтересів його сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні - сплати відповідачем-1 грошових коштів за договором про реструктуризацію заборгованості;
4) із суті договору переведення боргу або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
2.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання відповідачем-1 договірного зобов`язання (несплата визначеної в договорі від 21.12.2016 грошової суми) не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору від 23.12.2016, відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки: 1) істотна зміна обставин повинна статися не внаслідок поведінки контрагентів договору, а бути результатом певної дії ззовні; 2) відповідно до презумпції розумності поведінки учасників цивільного обороту сторони договору, вступаючи в договірні правовідносини, усвідомлюють, що договір може бути або належним чином виконаний, або виконаний з певними порушеннями, або взагалі невиконаний, тому порушення договору не є такою зміною обставин, передбачення якої могло б примусити сторони або взагалі не укладати договір, або укласти його на інших умовах.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Донснаб-Агротехніка" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду 01.08.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2019, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування норми статті 652 Цивільного кодексу України скасовано судове рішення, яке відповідає закону.