ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4083/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Верхацького І.В. - адвокат (посвідчення від 05.09.2018 №6888/10),
відповідача - комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" - Демченка А.Г. - адвокат (посвідчення від 17.08.2018 №1477),
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 (суддя Петрова В.І.) та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2019 (головуючий суддя Антонік С.Г., судді Дармін М.О. і Іванов О.Г.)
зі справи №904/4083/18
за позовом Компанії
до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Підприємство)
про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором постачання природного газу.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення грошових коштів, з яких: 4 386 913,71 грн. пені, 1 198 438,53 грн. - 3% річних, 5 079 137, 42 грн. "інфляційних нарахувань".
2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 20.09.2016 №4636/1617-ТЕ-5/ПТ (далі - Договір) у частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Компанії 2 193 456,86 грн. пені, 1 198 438,53 грн. - 3% річних, 5 016 994,26 грн. "інфляційних витрат" та 159 035,19 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
4. Прийняті судові акти мотивовані тим, що: розмір 3% річних позивачем нараховано правильно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі; розмір "інфляційних витрат" було перераховано господарським судом, оскільки позивач здійснив розрахунок "інфляційних витрат" за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 таким чином, що "інфляційні" було розраховано з суми боргу, яка включає в себе "інфляційні витрати" за період з 01.12.2016 по 30.06.2017, отже, мало місце подвійне нарахування інфляційної складової на інфляційну складову боргу попереднього періоду; взявши до уваги фінансовий стан обох сторін, ступінь виконання зобов`язання відповідачем та відсутність доказів понесення позивачем збитків, суди попередніх інстанцій зменшили заявлений до стягнення розмір пені на 50 %.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія зазначає, що вона не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції в частині зменшення пені та "інфляційних витрат" та вважає, що рішення та постанова в цих частинах прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме приписів статей 525, 526, 598-599, 625 Цивільного кодексу України, і просить: скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі №904/4083/18 у частині зменшення пені та "інфляційних втрат" на 62 143, 16 грн.; прийняти нове рішення, яким стягнути з Підприємства на користь Компанії пеню та інфляційні в повному обсязі; відшкодувати за рахунок відповідача понесені Компанією судові витрати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Судами попередніх інстанцій необґрунтовано зменшено розмір пені на 50 %.
7. При розрахунку інфляційних витрат має застосовуватися сукупний індекс інфляції, помножений на суму боргу, що відповідає як методиці, викладеній у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97, так і роз`ясненням, викладеним у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14. Таким чином, здійснений Компанією розрахунок "інфляційних витрат", здійснений позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, є абсолютно обґрунтованим.
Доводи іншого учасника справи
8. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, зокрема, зазначає, що: порушення відповідачем зобов`язання не завдало збитків у тих розмірах, які було заявлено позивачем у частині нарахування пені; суди дійшли вірних висновків, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, тим паче, що збитки позивачем не доведені; стосовно перерахунку "інфляційних витрат" суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що мало місце подвійне нарахування позивачем інфляційної складової на інфляційну складову боргу попереднього періоду - та просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу Компанії - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відповідно до умов укладеного Компанією (постачальник) та Підприємством (споживач) Договору:
- постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач - оплатити його на умовах договору (пункт 1.1);
- природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2);
- постачальник передає споживачу з 01.10.2016 року по 31.03.2017р. рік природний газ обсягом до 13 700,00 тис. куб.м (пункт 2.1);
- право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (пункт 3.1);
- приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.4);
- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);
- у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 8.2.);
- договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1).
10. Компанія на виконання умов договору з жовтня по грудень 2016 року та у березні 2017 року поставила відповідачу природний газ на загальну суму 41 985 773,12 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу.
11. Підприємство зобов`язання щодо сплати заборгованості за поставлений газ виконало несвоєчасно, тому Компанія звернулася з позовом у цій справі про стягнення пені за загальний період з 26.11.2016 по 25.10.2017 у сумі 4 386 913,71 грн., 3% річних за період з 26.11.2016 по 27.02.2018 у сумі 1 198 438,53 грн., "інфляційних" за період з грудня 2016 року по січень 2018 року в сумі 5 079 137,42 грн.
12. Перевіривши розрахунок 3% річних, суди встановили, що він здійснений правильно, у зв`язку з чим 3% річних у розмірі 1 198 438,53 грн. підлягають до стягнення.
13. Що ж до "інфляційних", то за загальний період з грудня 2016 року по січень 2018 року (нараховані на суми боргу без урахування інфляційних нарахувань попередніх періодів) вони складають 5 016 994,26 грн. та підлягають стягненню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення "інфляційних" у сумі 62 143, 16 грн. судами попередніх інстанцій відмовлено, оскільки позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат за період з 01.07.2017 року по 31.07.2017 року, а саме: інфляційні було розраховано з суми боргу, яка включає в себе інфляційні втрати за період з 01.12.2016 року по 30.06.2017 року, отже, мало місце подвійне нарахування інфляційної складової на інфляційну складову боргу попереднього періоду.
14. Перевіривши розрахунок пені у сумі 4 386 913,71 грн., суди встановили, що він здійснено правильно.
Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 50 відсотків, яке обґрунтовано тим, що Підприємство не є фактичним споживачем природного газу, а через наявну заборгованість споживачів (населення, бюджетні установи, госпрозрахункові підприємства) за спожиті послуги теплопостачання перед відповідачем останній не міг розрахуватись з позивачем у повному обсязі; відповідачем проводились дії, спрямовані на погашення дебіторської заборгованості; позивачем не надано доказів того, що саме з вини відповідача позивач зазнав збитки.
Приймаючи рішення про зменшення розміру пені на 50%, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- відповідач сплатив суму основного боргу; окрім пені, позивачем було нараховано 3% річних та "інфляційні", які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, а сплата пені у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема пов`язані з можливістю постачання теплової енергії населенню;
- як докази скрутного матеріального стану було надано довідку про наявність дебіторської заборгованості в сумі 630 704,6 тис. грн., баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2018, з якого вбачається наявність дебіторської заборгованості в сумі 632 600 тис. грн. та наявність великої кредиторської заборгованості, що свідчить про збитковість підприємства;
- прострочення зобов`язання за Договором є незначним та заборгованість погашена відповідачем у повному обсязі;
- порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу (іншого позивачем суду не доведено).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Стаття 233 ГК України:
- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.