Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 545/2248/17
провадження № 61-11459св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Хіль Л. М., Карпушина Г. Л. та Прядкіної О. В. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому вказував, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 04 жовтня 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"; банк), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" надало відповідачу кредит у розмірі 11 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складалась з: 5 852,69 грн - заборгованість за кредитом; 4 623,98 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6 484,53 грн - заборгованість з пені; 500,00 грн - штрафу (фіксована частина); 848,06 грн - штрафу (процентна складова), а всього -18 309,26 грн, яку просив стягнути з відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2018 року у складі судді Стрюк Л. І. позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 04 жовтня 2011 року у розмірі 12 554 грн, судовий збір у розмірі 1 097,12 грн, всього 13 651,12 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції керувався обов`язком відповідача повернути отримані кошти із нарахованими відсотками за користування кредитом та штрафними санкціями, тому дійшов висновку про часткову доведеність заявлених вимог та розміру кредитної заборгованості.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2018 року скасовано. В задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи міститься лише копія анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 04 жовтня 2011 року, що підписана відповідачем. При цьому, копії додатків, а саме Витяг з умов та правил надання банківських послуг, що долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, підписів відповідача не містять, що свідчить про недоведеність факту ознайомлення відповідача саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Апеляційний суд зазначав, що позивачем не надано суду належних доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам`ятки Клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, Правил надання послуг (виконання робіт) і Тарифів, що в сукупності із Заявою, свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг. Таким чином, банківські "Умови надання споживчого кредиту фізичним особам" не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались.
Судом апеляційної інстанції було заначено, що матеріали справи також не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором у зазначеному позивачем розмірі, як і не містить доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості.
В анкеті-заяві від 04 жовтня 2011 року відсутні дані про істотні умови кредитного договору, а саме: процентна ставка, номер кредитної картки та строк її дії, цільове призначення кредиту, обов`язковість яких передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг, а у вказаній вище анкеті-заяві відповідач лише виявив бажання оформити на своє ім`я кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка "Універсальна".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року представником позивача було подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанцій, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про те, що відповідач не надавав згоду на укладення кредитного договору, адже він своїм підписом засвідчив те, що він згоден з тим, що Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а отже подана заява є договором приєднання.
Представник заявника посилався також на те, що з виписки про рух коштів прослідковується встановлення кредитного ліміту відповідачу та його дії з використання кредитних коштів, а сама по собі банківська виписка має статус первинного документу.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відповідач ОСОБА_1 у поданих запереченнях на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги та те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови було дотримано вимоги норм матеріального та процесуального права. Крім того відповідач вказував на те, що ухвалою від 11 січня 2018 року судом було витребувано обґрунтований розрахунок ціни позову, проте у листі від 28 вересня 2018 року № 360623 зазначено, що такий розрахунок викладений позивачем у позовній заяві, дана обставина знайшла своє відображення також у судовому рішенні.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Полтавського районного суду Полтавської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 04 жовтня 2011 року, ОСОБА_1 надав згоду на те, що вказана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами банку" складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг.
До позовної заяви представником позивача було додано розрахунки заборгованості за договором від 04 жовтня 2011 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 З розрахунку здійсненого станом на 29 лютого 2016 року вбачається, що заборгованість відповідача становить 10 807,67 грн та складається з: 9 123,91 грн - заборгованість за кредитом; 335,70 грн - заборгованість за процентами в тому числі проценти на поточну заборгованість - 335,70 грн. З розрахунку здійсненого станом на 31 липня 2017 року вбачається, що заборгованість відповідача становить 18 309,26 грн та складається з: 5 852,69 - заборгованість за кредитом; 4 623,98 грн - нараховані відсотки; 6 484,53 грн - нарахована пеня.
Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі анкети-заяви від 04 жовтня 2011 року відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . З виписки по картці № НОМЕР_1 вбачається, що остання операція проведена 12 грудня 2013 року, а саме відбулося поповнення готівкою через відділення Приватбанку в сумі 9 436,76 грн.. Відомості про закриття картки відсутні.
З виписки банку вбачається, що 12 грудня 2013 року "деталі операції - за оформлення карти "універсальна" з фото", номер карти НОМЕР_3 . До виписки по рахунку позивачем надано фото відповідача з карткою, що підтверджує обставини отримання ОСОБА_1 кредиту.
Окрім того, з виписки по картці № НОМЕР_3 вбачається, що 12 грудня 2013 року проведено операцію - "HEAD-OFFICE проводка створена пакетом GROUPDEALS" в сумі 9415,49 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.