Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 401/3244/17
провадження № 61-43620св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Онуфріївський геріатричний пансіонат Кіровоградської області,
третя особа - державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко Алла Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2018 року у складі судді Волошиної Н. Л. та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2018 року у складі колегії суддів Мурашка С. І., Дуковського О. Л., Карпенка О. Л.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду до Онуфріївського геріатричного пансіонату, третя особа - державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А. А., з позовом, вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив: визнати за ним право власності на земельну ділянку, розташовану на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, площею 4,06 га в межах згідно з планом, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; визнати частково недійсними заповіт ОСОБА_2 від 01 лютого 2017 року та свідоцтво про право на спадщину за цим заповітом від 15 листопада 2017 року в частині заповіту та отримання у спадщину Онуфріївським геріатричним пансіонатом Кіровоградської області земельної ділянки, розташованої на території Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, площею 4,06 га, в межах згідно з планом.
Позов мотивовано тим, що 01 грудня 2009 року власник спірної земельної ділянки ОСОБА_2 передав її у фактичну власність позивача, отримавши від нього за це оплату у сумі 4000 грн, про що було складену письмову розписку. У зв`язку з існуванням мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, передача її у власність була оформлена шляхом видачі ОСОБА_2 нотаріально посвідченої довіреності, якою він уповноважив ОСОБА_1 вчиняти певні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі підписувати договори та отримувати плату за договорами.
Крім того, ОСОБА_2 оформив заповіт, яким зробив розпорядження на випадок своєї смерті про те, що заповідає вказану земельну ділянку ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадкову земельну ділянку, проте йому відмовлено з тих підстав, що 01 лютого 2017 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповів Онуфріївському геріатричному пансіонату.
Позивач вважає, що надаючи наступний заповіт, у якому майно не конкретизоване, ОСОБА_2 не будучи обізнаним у чинному законодавстві України, не мав на увазі земельну ділянку площею 4,06 га, оскільки вважав, що вона вже йому не належить.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 березня 2018 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, щопісля складення 01 лютого 2017 року ОСОБА_2 заповіту на користь Онуфріївського геріатричного пансіонату, попередній заповіт є скасованим, відтак права на спадкування після смерті ОСОБА_2 позивач не має, а отже позов задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди формально підійшли до розгляду справи та не прийняли до уваги її об`єктивні обставини, які давали усі підстави для задоволення позову. Суди попередніх інстанцій мали ухвалити рішення не лише з формальним посиланням на правові норми, а й з урахуванням фактичних обставин передачі позивачу у власність спірної земельної ділянки, оформлення відповідної розписки, довіреністю і заповітом та передачею усіх правовстановлюючих документів на землю. Обставини справи об`єктивно вказують на подію відчуження ОСОБА_2 належної йому земельної ділянки шляхом її передачі позивачу у фактичну власність, що не враховано судами під час розгляду даної справи.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 1233 ЦК Українизазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до статті 1257 ЦК Україниза позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Відповідно до вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно якої загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.