Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 760/13781/16-ц
провадження № 61-44293св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державна спеціалізована фінансова установа "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 травня 2018 року у складі судді Швидченко О. В. та постанову апеляційного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року у складі суддів: Борисової О. В., Гаращенка Д. Р., Невідомовї Т. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі - Держмолодьжитло) про скасування наказу, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позовних вимог від 01 березня 2017 року, просив скасувати наказ першого заступника голови правління Фонду ОСОБА_2 № 40/9 від 15 липня 2016 року "Про проведення службового розслідування" в частині його відсторонення як директора Вінницького регіонального управління Держмолодьжитло від виконання повноважень за посадою з 15 липня 2016 року терміном на 3 місяці на час проведення службового розслідування.
Свої вимоги мотивував тим, що 15 липня 2016 року наказом першого заступника голови правління Фонду ОСОБА_2 . № 40/9 від 15 липня 2016 року його - директора Вінницького регіонального управління Фонду відсторонено від виконання повноважень за посадою з 15 липня 2016 року терміном на три місяці на час проведення службового розслідування. Вказував, що цей наказ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки суперечить нормам Кодексу законів про працю України та порушує його права на працю як працівника. Зокрема в оскаржуваному наказі не зазначено, який саме пункт Порядку проведення службового розслідування стосовно керівників та інших посадових осіб структурних підрозділів, регіональних управлінь/іпотечного центру Держмолодьжитла, затвердженого наказом Держмолодьжитла в ід 14 липня 2016 року № 39/9, був підставою для його відсторонення від виконання повноважень за посадою; у наказі відсутня обґрунтованість відсторонення його від виконання повноважень за посадою на час проведення службового розслідування та порушено порядок прийняття рішення про відсторонення. Посилався на те, що в КЗпП України відсутня норма про відсторонення працівника від виконання повноважень за посадою. Вказував, що наказ підлягає скасуванню також тому, що він підписаний посадовою особою ОСОБА_2 в особі першого заступника голови правління Фонду, який не уповноважений на це законом, статутом або положенням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним пункт 3 наказу першого заступника голови правління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" ОСОБА_2 №40/9 від 15 липня 2016 року "Про проведення службового розслідування", яким відсторонено директора Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла ОСОБА_1 від виконання повноважень за посадою з 15 липня 2016 року терміном на 3 місяці на час проведення службового розслідування.В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, так як в ньому не вказано обставину, до якої має тривати таке відсторонення, не зазначено строк, на який відсторонено працівника від виконання службових обов`язків, даний наказ не містить конкретних строків відсторонення працівника.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що пунктом 3 оспорюваного наказу передбачено відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень за посадою з конкретної дати, а саме - з 15 липня 2016 року терміном на три місяці на час проведення службового розслідування. У даному пункті також зазначена обставина, до якої повинно тривати відсторонення ОСОБА_1 , а саме - на час проведення службового розслідування. При цьому в наказі зазначено, що термін службового розслідування встановлений до 13 жовтня 2016 року, тобто службове розслідування та, відповідно, відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень за посадою визначено в межах трьохмісячного строку з 15 липня 2016 року по 13 жовтня 2016 року. Оскаржуваний наказ хоч і підписаний першим заступником голови правління Держмолодьжитла ОСОБА_2 , однак вказана особа є в.о. голови правління Держмолодьжитла, який наділений вказаними повноваженнями. Крім того, наказом від 09 серпня 2016 року № 10-кр позивача звільнено з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 . просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що оспорюваний наказ прийнято першим заступником Голови правління Фонду, а не Головою. Крім того, відсутнє подання голови комісії з проведення службового розслідування про його відсторонення від посади. Початок проведення службового розслідування не вказано в наказі, що є важливим для обрахунку строку відсторонення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди установили, що державна спеціалізована фінансова установа "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (Держмолодьжитло) є державною фінансовою установою за законодавством України та має розгалужену регіональну мережу, в тому числі Вінницьке регіональне управління Держмолодьжитла, яке реалізує державні житлові програми щодо забезпечення громадян житлом.
Право Держмолодьжитла утворювати регіональні управління передбачено Статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000 року № 1604.
Відповідно до Положення Вінницьке регіональне управління Держмолодьжитла, є юридичною особою (підрозділом Держмолодьжитла), підпорядковується, підзвітне та підконтрольне Держмолодьжитлу і діє на підставі Статуту, положення, а також в межах наданих та делегованих йому повноважень.
Розділом 17 Статуту передбачено, що призначення на посаду та звільнення з посади директорів регіональних управлінь здійснюється головою правління Держмолодьжитла.
ОСОБА_1 призначений на посаду директора Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла з 10 листопада 2005 року на підставі наказу Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" № 16-кр від 10 листопада 2005 року.
21 лютого 2012 року на виконання постанови прокуратури м. Вінниці від 10 лютого 2012 року, прийнятої в рамках кримінального провадження першим заступником голови правління Держмолодьжитла ОСОБА_2., видано наказ № 03-кр про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади директора Вінницького регіонального управління Держмолодьжитла.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 04 липня 2016 року та враховуючи ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01 липн 2016 року №127/12384/16-к, Держмолодьжитлом виданий наказ від 13 липня 2016 року № 08-кр про допуск ОСОБА_1 до роботи з 14 липня 2016 року для виконання посадових обов`язків за посадою. Із наказом ОСОБА_1 ознайомлений 15 липня 2016 року.
15 липня 2016 року до Держмолодьжитла надійшла службова записка заступника директора Вінницького регіонального управління ОСОБА_3 від 14 липня 2016 року № 771 про те, що в ході підготовки Вінницьким регіональним управлінням Фонду звіту форми 5-К "Кредитний портфель" за II квартал 2016 року виявлено, що за позичальником ОСОБА_4 рахується наданий неповернутий кредит в сумі 35 482 грн.
Згідно кредитної угоди №0512199900032 від 28 грудня 1999 року позичальнику з обласного бюджету надано кредит в сумі 35 482 грн з подальшим перерахуванням забудовнику - ЗАТ Калинівське БМУ №5 разом із власним внеском на виконання угоди №0512199900033 про будівництво житла від 28 грудня 1999 року.
Згідно наявного в матеріалах кредитної справи листа забудовника ЗАТ Калинівське БМУ № 5 на адресу директора Вінницького регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву" ОСОБА_2. № 410 від 27 жовтня 2005 року, вищевказані кошти були повернуті на відповідний рахунок Вінницького регіонального відділення Фонду ПД № 4255 від 14 квітня 2005 року та № 4580 від 07 жовтня 2005 року, відповідно договір між сторонами був розірваний з ініціативи Вінницького регіонального відділення Фонду. Підтвердженням повернення вищевказаних коштів на рахунок Фонду в ОД УСБ є бухгалтерська довідка колишнього головного бухгалтера Вінницького регіонального відділення Фонду ОСОБА_8 від 01 червня 2006 року.