Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 750/11700/17-ц
провадження № 61-37703св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне підприємство "Техкомсервіс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 лютого 2018 року у складі судді Требух Н. В. та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 25 квітня 2018 рокуу складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства "Техкомсервіс" (далі - ПП "Техкомсервіс"), в якому просив визнати недійсним договір від 12 серпня 2016 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений між ним та відповідачем, щодо квартири АДРЕСА_1 далі - квартира № 154 ; квартира).
Позов мотивований тим, що 12 серпня 2016 року між ним та ПП "Житлоінвест" був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири № 154 . Одночасно за вимогою забудовника був підписаний договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 3897 від 12 серпня 2016 року. Договір підписаний під примусом. Він неодноразово звертався до відповідача із запитами про надання інформації про співвласників житлового будинку, надання протоколів зборів співвласників житлового будинку, надання інформації про використання коштів від розміщеної реклами у будинку, проведення ремонтних робіт в будинку, які не були задоволені. ПП "Техкомсервіс" не надав йому інформації про співвласників будинку та протокол зборів співвласників будинку. На момент подання позову він не проживає у квартирі, тобто не користується сміттєвим баком, ліфтом, освітленням під`їзду та прибиранням прибудинкової території, однак відповідач відмовив йому у розірванні договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Другою підставою для визнання договору недійсним є те, що в ньому відсутні всі істотні умови, передбачені статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Зокрема, відповідач відмовився від свого обов`язку щодо проведення капітального ремонту житлового будинку.
Короткий зміст рішення та постанови суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернігівської області від 25 квітня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що відсутність всіх істотних умов у договорі не є підставою для визнання такого договору недійсним, позивачем не надано доказів, що відсутність цих умов порушує його права, а також, що оспорюваний правочин вчинений під примусом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржені судові рішення.
Касаційна скарга аргументована тим, що суди залишили поза увагою той факт, що підписання оспореного договору не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, належним чином не оцінили докази, неправильно витлумачили норми матеріального права. Окрім того, зазначає, що постанова апеляційного суду підписана лише одним суддею із колегії суддів.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу на надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 25 квітня 2018 року, витребувано справу із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 серпня 2016 року між ПП "Техкомсервіс" та ОСОБА_1 укладений договір № 3897 про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Згідно з п. 1 укладеного договору не є предметом цього договору роботи по капітальному ремонту, а також роботи, що не охоплені затвердженими рішеннями органу місцевого самоврядування тарифами на послуги або необхідність виконання яких була викликана навмисними діями споживача.
ОСОБА_1 у травні, червні та серпні 2017 року письмово звертався до відповідача для отримання інформації щодо використання коштів від розміщеної у під`їздах реклами, проведення ремонтних робіт, отримання даних щодо всіх співвласників житлового будинку, отримання копії протоколу зборів співвласників житлового будинку, розірвання договору про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 12 серпня 2016 року.
ПП "Техкомсервіс" письмово повідомило ОСОБА_1, що ремонтні роботи будуть проведені у червні 2017 року, договір на розміщення реклами в під`їздах будинку надано, для отримання даних про всіх співвласників будинку слід звертатися до реєстраційних органів; протокол зборів співвласників житлового будинку від 14 квітня 2017 року наданий позивачу не був, але повідомлено, що він знаходиться в уповноваженої особи будинку; повідомлено про відмову розірвати договір про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 12 серпня 2016 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.