Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 192/1353/15-ц
провадження № 61-29994св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
представник позивача - Препелиця Юлія Вікторівна,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
представник відповідачів - ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко Алла Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року у складі судді Омелюх В. М. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про внесення змін до іпотечного договору.
Позовна заява мотивована тим, що 21 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір № 008/07-МК/13, згідно з яким ОСОБА_1 надані кошти в розмірі 34 500 доларів США зі строком повернення до 20 вересня 2022 року та сплатою 15% річних. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 21 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 008/07/01-МК/13, відповідно до умов якого відповідачами в іпотеку було передано належну їм на праві власності квартири АДРЕСА_1 . Однак в п. 1 іпотечного договору предметом іпотеки помилково зазначена квартира АДРЕСА_2, яка не належить іпотекодавцям. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, але рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2013 року йому було відмовлено. ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до відповідачів про зобов`язання вчинити дії з укладення додаткової угоди до іпотечного договору від 21 вересня 2007 року № 008/07/01-МК/13 щодо змін до іпотечного договору, за результатами розгляду якого 21 листопада 2014 року рішенням суду в задоволені позову було відмовлено.
У зв`язку з викладеним позивач просив внести зміни до іпотечного договору, шляхом викладення п. 1 у наступній редакції: "Іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру номер АДРЕСА_1 ", при цьому просив врахувати, що строк позовної давності за даним позовом необхідно відраховувати з вересня 2013 року, коли банком була зроблена пропозиція відповідачам з укладення додаткової угоди до іпотечного договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що волевиявлення відповідачів на внесення змін до іпотечного договору відсутнє і позивач не зазначив наявні умови, за яких можливо змінити умови іпотечного договору за рішенням суду. Так, укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 21 вересня 2007 року нотаріально посвідчений державним нотаріусом договір іпотеки нерухомого майна № 008/07/01-МК/13 не містить положень щодо права однієї із сторін без згоди іншої сторони вносити зміни до зазначеного договору. Оскільки іпотечний договір було укладено щодо нерухомого майна, зміни до договору іпотеки можуть вноситися лише у тій же формі, у якій укладено основний договір. Так як волевиявлення відповідачів на внесення змін до іпотечного договору відсутнє, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для внесення змін до договору.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Справа судами неодноразово переглядалась.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відхилено. Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року залишено без змін.
Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що волевиявлення відповідачів на внесення змін до іпотечного договору було відсутнє, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про внесення змін до іпотечного договору. Апеляційний суд встановив, що державним нотаріусом не було допущено помилки при реєстрації іпотеки та внесені правильні відомості щодо предмета іпотеки до зазначених реєстрів, а така технічна помилка міститься лише у самому іпотечному договорі від 21 вересня 2007 року № 008/07/01-МК/13. З матеріалів справи вбачається, що укладений між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 21 вересня 2007 року нотаріально посвідчений іпотечний договір № 008/07/01-МК/13 нерухомого майна не містить положень щодо права однієї із сторін без згоди іншої сторони вносити зміни до зазначеного договору, тому зміни до іпотечного договору можуть вноситися лише у тій же формі, у якій укладено основний договір. Так як до іпотечного договору не було внесено змін у передбаченій законом формі та згода відповідачів не була надана, суд не має повноважень щодо внесення змін до цього договору.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 червня 2019 року № 690/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення рішень в порушення вимог частини другої статті 651 ЦК України не вирішено питання, чи мали місце обставини щодо істотного порушення кредитного договору з боку відповідачів, а також щодо завданої банку шкоди внаслідок небажання з боку відповідачів укласти додаткову угоду до іпотечного договору, що унеможливлює іпотекодержателю використати результати укладеного іпотечного договору. Заявник звертає увагу на те, що ним вже направлялась касаційна скарга на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було задоволено частково, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2016 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, однак, при постановлені ухвали від 18 липня 2017 року, апеляційний суд не врахував рекомендації касаційного суду стосовно ухваленого рішення.
Заперечень на касаційну скаргу відповідачами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 вересня 2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 008/07-МК/13, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 34 500 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 вересня 2022 року за цільовим призначенням для придбання основних засобів, а відповідач зобов`язався повністю повернути кредитні ресурси, здійснюючи щомісячно в строк до 15 числа погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого відповідно п.3.3 договору становить 488,28 доларів США та в складі якого сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами, а в разі порушення зобов`язань за кредитним договором сплачувати пеню відповідно до п.6.1 договору у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення (а.с.7-10).
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 21 вересня 2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено іпотечний договір № 008/07/01-МК/13 (а.с.11-13).
Відповідно до п. 1 вказаного іпотечного договору іпотекодавці передали в іпотеку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 59,6 кв.м, жилою площею 37,6 кв.м. При цьому були надані правовстановлюючі документи на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 59,6 кв.м, жилою площею 37,6 кв.м, узгодженою сторонами вартістю 227 248,93 грн. Відповідно до п. 8.4.8 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання іпотекодавцем будь-яких умов Основного зобов`язання, у тому числі, але не обмежуючись переліченим нижче, у разі несвоєчасної чи неповної сплати платежів, несвоєчасного повернення суми Основного зобов`язання: кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2013 року, яке набрало законної сили, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було відмовлено у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки з тих підстав, що предметом договору є квартира АДРЕСА_2, яка не належить на праві власності іпотекодавцям, а відповідно не могла бути передана ними у іпотеку.
Встановивши наявність помилки у договорі іпотеки, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 04 лютого та 30 серпня 2013 року направляв ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 рекомендовані листи з повідомленням про вручення, якими їм було запропоновано укласти додатковий договір до іпотечного договору та викласти п. 1 договору у новій редакції із зазначенням правильної адреси предмета іпотеки. Однак відповідачі, отримавши ці листи, згоди на вказану пропозицію не надали (а.с.15-18).
Факт належності на праві власності відповідачам квартири АДРЕСА_1, а не квартири АДРЕСА_2, яка зазначена як предмет іпотеки в іпотечному договорі від 21 вересня 2007 року № 008/07/01-МК/13, підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27 грудня 1996 року, договором купівлі-продажу 1/4 частини квартири від 07 березня 2006 року, витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 березня 2006 року, а також технічним паспортом на квартиру (а.с.94-97).
Також цей факт було встановлено рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2013 року у справі за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тлумачення змісту правочину та рішенням цього ж суду від 21 листопада 2014 року у справі за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії (а.с.25-27).
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2013 року було відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про тлумачення змісту правочину на підставі того, що судом не встановлено спору між сторонами щодо різного уявлення волевиявлення кожного з них, що свідчить про відсутність підстав для тлумачення змісту зазначеного правочину. Обидві сторони не мають розбіжностей у волевиявленні щодо предмета іпотеки за укладеним між сторонами 21 вересня 2007 року іпотечним договором № 008/07/01-МК/13, а допущена технічна помилка в зазначені номеру квартири та будинку може бути усунена за зверненням сторін договору особою, яка здійснювала нотаріальне посвідчення іпотечного договору. Так як позивач і відповідач не скористались можливістю виправлення допущеної помилки, а сам факт направлення позивачем відповідачам пропозиції щодо укладення додаткової угоди для усунення помилки та відсутність відповіді не свідчить про неможливість виправлення помилки в позасудовому порядку, підстави для тлумачення змісту правочину судом відсутні.