Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 636/2726/16-ц
провадження № 61-21364св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач 1 - ОСОБА_1,
відповідач 2 - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Чугуївського районного суду Харківської області від 25 січня 2017 року у складі судді Ковригіна О. С. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2017 року в складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Карімової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, однак існує заборгованість за договором перед банком. У зв`язку з чим у ПАТ КБ "ПриватБанк" з`явилось право вимоги до спадкоємців позичальника, які прийняли спадщину та повинні погасити заборгованість за кредитним договором.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чугуївського районного суду Харківської області від 25 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки боржник помер і у нього є спадкоємці, які прийняли спадщину, отже належним способом захисту порушеного права є звернення банка-кредитора спадкодавця до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину, - про накладення стягнення на спадкове майно, й лише за умови, що спадкоємець відмовився від задоволення вимог банку шляхом сплати одноразового платежу, а не з позовом про стягнення заборгованості за кредитом. Тому заявлений в цій справі позов про стягнення заборгованості відповідно до статті 16 ЦК України також не може вважатися належним способом захисту порушеного права.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про наявність у спадкодавця - боржника ОСОБА_3 майна, на яке в рахунок погашення боргу відповідно до статті 1282 ЦК України можливо накласти стягнення. За запитом апеляційного суду нотаріус за місцем відкриття спадщини та спадкової справи за заявами спадкоємців - таких даних також не надав. Банком всупереч положень статті 60 ЦПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не було надано до суду доказів про склад спадкового майна боржника.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржені судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що відповідачі проживали разом із спадкодавцем на момент смерті, тобто відповідачі вступили в управління спадковим майном, що свідчить про прийняття ними спадщини і цей факт ними не спростований. Відсутність у відповідачів свідоцтва про право на спадщину, не свідчить про відсутність спадкового майна. Крім того, обраний банком спосіб захисту свого права, а саме вимога до відповідачів про стягнення з них, як із спадкоємців померлого боржника заборгованості станом на день смерті останнього, не суперечить положенням статей 16, 1282 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу № 483/13/17 призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 20 липня 2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено договір, згідно якого останній отримав 14 100,00 грн у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
12 січня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" було отримано відповідь з Чугуївської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3, які подали заяви про прийняття спадщини, є ОСОБА_1, ОСОБА_2
24 березня 2016 року до ОСОБА_1, ОСОБА_2 направлено лист претензію, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги до спадкоємців.
Суд установив, що дружина померлого ОСОБА_1 відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємицею першої черги за законом, тоді як ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Суди не дослідили, чи проживали та були зареєстровані відповідачі на час смерті спадкодавця з ним, та не дослідили наявності підстав для застосування положення частини третьої статті 1268 ЦК України, згідно з якою спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.