Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 202/821/16-ц
провадження № 61-781св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач -публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (після зміни назви акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"),
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Скрипник О. Г., від 06 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П., від 05 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 квітня 2010 року банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит в розмірі 1 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач вказав, що він належним чином виконав свої зобов`язання та відкрив відповідачеві картковий рахунок, натомість відповідач умови договору не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 23 259,47 грн, яка складається з: 1 899,71 грн - заборгованості за кредитом; 16 695,98 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3 080,00 грн - заборгованості за пенею та комісією; 500, 00 грн - штрафу (фіксована частина); 1 083,78 грн - штрафу (процентна складова).
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором
від 26 квітня 2010 року у розмірі 23 259,47 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк звернувся до суду з порушенням строку позовної давності, про поновлення якого не просив, а відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги стосовно того, що термін дії кредитної картки, наданої відповідачу, закінчився у квітні 2014 року, оскільки зазначене не підтверджується належними та допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про пропуск банком строку позовної давності, оскільки відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту у повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці. Строк дії картки встановлений до квітня 2014 року, тому перебіг строку позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця строку дії картки. Банк звернувся до суду з цим позовом 09 лютого 2016 року, а відповідач не спростувала строк дії картки.
Судові рішення оскаржуються лише у частині застосування судами попередніх інстанцій наслідків спливу строків позовної давності, а тому в іншій частині в силу статті 400 ЦПК України касаційному перегляду не підлягають.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
27 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 квітня 2010 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та
ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 1 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана 26 квітня 2010 року анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у анкеті-заяві.
Банк відкрив відповідачу картковий рахунок, проте відповідач умови договору не виконувала, внаслідок чого станом на січень 2016 року виникла заборгованість перед банком у розмірі 23 259,47 грн, яка складається з: 1 899,71 грн - заборгованості за кредитом; 16 695,98 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3 080,00 грн - заборгованості за пенею та комісією; 500 грн - штрафу (фіксована частина); 1 083,78 грн - штрафу (процентна складова).
Останній платіж у рахунок погашення кредитних зобов`язань був здійснений відповідачем 13 лютого 2012 року.
Відповідач 17 січня 2017 року подала до суду першої інстанції заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.