Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 188/1296/17
провадження № 61-11751св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач 1 - ОСОБА_2,
відповідач 2 - ОСОБА_3,
третя особа - Петропавлівська районна державна адміністрація (державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року у складі судді Полубан М. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макаров М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Петропавлівська районна державна адміністрація (державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, далі - РДА), про визнання правочину недійсним і визнання переважного права.
Позовна заява мотивована тим, що 29 квітня 2009 року згідно чинного законодавства, була проведена державна реєстрація договору оренди земельної ділянки розміром 11,07 га терміном на 07 років, укладений між ним (орендарем) та ОСОБА_4 (орендодавцем), про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040912901018. Після смерті орендодавця право власності на предмет оренди перейшло до спадкоємця ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та договором про поділ спадкового майна від 05 травня 2010 року.
ОСОБА_2 , маючи чинний договір оренди, 22 жовтня 2015 року уклав з ОСОБА_3 ще один договір оренди, який зареєстрований державною реєстраційною службою Петропавлівського районного управління юстиції.
Позивач вважає, що порушено його переважне право на укладання нового договору оренди, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 між позивачем та ОСОБА_2 підписана угода про поновлення договору оренди землі на новий 15 річний строк.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 22 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та скасовано реєстрацію, визнано за ОСОБА_1 переважне право оренди земельної ділянки.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року рішення суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено через те, що позивачем не була дотримана встановлена законом процедура здійснення переважного права на поновлення договору оренди, а тому вирішення цього питання є передчасним.
Також позивачу стало відомо, що 01 березня 2017 року відповідач ОСОБА_2 підписав новий договір оренди з ОСОБА_3, який зареєстрований державним реєстратором Петропавлівської районної державної адміністрації. Тому у позивача знову виникла необхідність захистити своє переважне право орендаря.
Просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий № 1223886000:04:001:0515, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01 березня 2017 року, на підставі якого право оренди земельної ділянки зареєстровано 17 березня 2017 року в державній реєстраційній службі Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області та визнати за позивачем переважне право оренди земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_2 кадастровий № 1223886000:04:001:0515 на підставі письмової угоди від ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, позов задоволено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що договір оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1 є укладеним, а договір від 01 березня 2017 року є недійсним, так як позивач має переважне право оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 188/1296/17 витребувано її з Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області та зупинено дію рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2019 року справу № 188/1296/17 призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки у позивача не виникло ні прав ні обов`язків за договором оренди землі від ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку відсутністю державної реєстрації договору оренди, указаний договорі не набув чинності. Оскаржуваний догові оренди землі від 01 березня 2015 року був укладений після закінчення терміну дії договору оренди від 10 березня 2009 року за відсутності у ОСОБА_1 переважного права, а тому є дійсним та законним.
Позиція інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив оскаржені судові рішення залишити без змін. Указував, що він використав своє переважне право шляхом підписання договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2019 року справу № 483/13/17 призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 29 квітня 2009 року проведена державна реєстрація договору оренди земельної ділянки розміром 11,07 га терміном на 07 років, укладеного 10 березня 2009 року між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем ОСОБА_4, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040912901018. Договір оренди земельної ділянки від 29 квітня 2009 року діє до 10 березня 2016 року включно.
Після смерті орендодавця ОСОБА_4 право власності на предмет оренди перейшло до спадкоємця ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки загальною площею 11,07 га з ОСОБА_1 строком на 07 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписали акт приймання-передачі земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки за зазначеним договором не зареєстровано.
01 березня 2017 року ОСОБА_2 уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з ОСОБА_3 строком на 12 років. Право оренди земельної ділянки було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 березня 2017 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.