ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 539/2806/16-ц
провадження № 61-23440св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 1 березня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Прядкіної О. В., Обідіної О. І., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулась із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позову посилалась на те, що, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2, у 2013-2014 роках вона отримала кредит у ПАТ "Дельта Банк" на придбання телевізора "Філіпс" вартістю близько 10 000 грн у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Вказувала, що після розірвання шлюбу, у травні 2015 року, сторони погодили, що телевізор "Філіпс" залишається відповідачу, а останній зобов`язується повертати кредит на його придбання. Однак відповідач не дотримався домовленості і платежі за кредитом не здійснював, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед банком.
Просила суд розділити телевізор "Філіпс", який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом стягнення з відповідача на її користь 5 000 гривень грошової компенсації.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 січня 2017 року, ухваленим у складі судді Гудкова С. В., у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності його вимог. Зазначив, що позивачем не надано належних доказів придбання спірного телевізора сторонами під час шлюбу та наявності його у відповідача.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 1 березня 2017 року скасовано рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 січня 2017 року і ухвалено рішення про задоволення позову.
Проведено поділ телевізора "Філіпс", який є об`єктом права спільної сумісної власності, шляхом виділення його у власність ОСОБА_2 .
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частки телевізора у розмірі 5 000 грн та 1 157,52 грн у відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави 551,20 грн судового збору.
Додатковим рішенням цього ж суду від 10 квітня 2017 року, ухваленим колегією у складі суддів: Прядкіної О. В., Обідіної О. І., Панченка О. О., стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі 1 200 грн.
Апеляційний суд виходив з того, що сторонами не заперечується факт придбання телевізора за час перебування у шлюбі, а у висновку старшого інспектора поліції Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - Лубенський ВП ГУ НП в Полтавській області) Михайлюченка К.В., складеному при проведенні перевірки за заявою ОСОБА_4, з пояснень ОСОБА_2 встановлено, що в нього дійсно після розірвання шлюбу залишився телевізор, який дружина купувала за кредитні кошти.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
У квітні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду Полтавської області від 1 березня 2017 року і залишити в силі рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.
Касаційна скарга мотивована безпідставністю висновків апеляційного суду щодо доведення позивачем набуття сторонами за час шлюбу телевізора "Філіпс" вартістю 10 000, який є об`єктом спільного майна подружжя, оскільки матеріали справи не містять належних доказів придбання цього майна та його вартості; вказані обставини встановлені апеляційним судом виключно з пояснень позивача.
Вказував, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що сторонами не заперечувався факт придбання ними телевізора за час шлюбу, оскільки цей факт визнавався виключно позивачем.
Зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що спірний телевізор після розірвання шлюбу залишився у нього, встановивши це з висновку дільничного інспектора поліції, оскільки вказаний висновок не підтверджує факту придбання сторонами телевізора, його вартість та факт перебування його у відповідача.
Заперечення на касаційну скаргу
У червні 2017 року представник ОСОБА_3 - адвокат Павличенко Володимир Григорович подав заперечення на касаційну скаргу, у яких посилався на безпідставність її доводів. Зазначив, що висновок апеляційного суду ґрунтується на належних та допустимих доказах, зокрема, факт перебування телевізора у відповідача після розірвання шлюбу підтверджується висновком дільничного інспектора поліції, а вартість, визначена позивачем у позові, не заперечувалась відповідачем протягом розгляду справи.
За таких обставин просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Полтавської області від 1 березня 2017 року залишити без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 5 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 26 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 з 22 жовтня 2011 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 травня 2015 року.
Оцінивши пояснення позивача, суд апеляційної інстанції встановив, що за час перебування у шлюбі вона у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" 19 липня 2013 року уклала кредитний договір з ПАТ "Дельта Банк" для придбання телевізора "Філіпс".
З висновку старшого інспектора поліції Лубенського ВП ГУ ПН в Полтавській області Михайлюченка К. В. апеляційний суд встановив, що в ході проведення перевірки за заявою ОСОБА_4 відібрано пояснення у ОСОБА_2, який повідомив, що у нього дійсно після розірвання шлюбу залишився телевізор, який ОСОБА_4 купила за кредитні кошти.
Позиція Верховного Суду; мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.