ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2019 року
Київ
справа №813/3186/16
адміністративне провадження №К/9901/34585/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №813/3186/16
за позовом ОСОБА_1 до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування пункту наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Гулика А.Г., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Ільчишина Н.В., суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України з вимогами:
2.1. визнати протиправним і скасувати пункт 2 наказу т.в.о. начальника Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковника Кірюхіна Ю.П. від 18 липня 2016 року №819аг "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
2. На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що застосоване до нього дисциплінарне стягнення оскаржуваним наказом є очевидно непропорційним характеру вчиненого ним проступку.
3. Позивач також зазначає про те, що відповідачем під час обрання виду дисциплінарного стягнення не було враховано характеру та обставин учинення правопорушення та його наслідки, попередня поведінка позивача.
4. Відповідач позов не визнав, у запереченні проти позову зазначив про те, що обрання виду дисциплінарного стягнення є виключним повноваженням керівника, яке він реалізовує з певною свободою розсуду.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. ОСОБА_1 з серпня 2014 року проходить службу за контрактом у Мостиському прикордонному загоні Західного регіонального управління Держаної прикордонної служби України на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби Відділу прикордонної служби "Краківець".
6. Наказом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18 квітня 2016 року №442 позивача приряджено до Відділу організації повсякденної діяльності штабу Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Держаної прикордонної служби України з використанням відповідно до регламенту робочого часу.
7. Пунктом другим наказу начальника Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Держаної прикордонної служби України від 18 липня 2016 року №819-аг до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
8. Підставою для застосування вказаного дисциплінарного стягнення було порушення позивачем вимог статей 11 і 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та додатку №1 до наказу начальника Мостиського прикордонного загону від 15 грудня 2015 року №2222-аг, що полягало в порушення розпорядку дня 14 липня 2016 року.
9. Як установили суди попередніх інстанцій, 14 липня 2016 року позивач прибув на службу до Відділу організації повсякденної діяльності штабу Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Держаної прикордонної служби України о 08 год 31 хв. Водночас початок робочого дня в Мостиському прикордонному загоні Західного регіонального управління Держаної прикордонної служби України встановлено з 08 год 30 хв.
10. Не погоджуючися з указаним наказом, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
11.1. визнано протиправним і скасовано пункт 2 наказу т.в.о. начальника Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковника Кірюхіна Ю.П. від 18 липня 2016 року №819аг "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
12. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення було очевидно неспіврозмірним з характером дисциплінарного проступку, який полягав у запізненні на роботу на одну хвилину, та його наслідками.
13. Суди попередніх інстанцій також урахували, що, обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідач не з`ясовував причини запізнення позивача, не врахував попередньої поведінки позивача, тривалість перебування ним на службі й рівень знань про порядок служби.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі відповідач, стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення й прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що повноваження щодо накладення дисциплінарних стягнень на позивача є компетенцією начальника Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, яку він реалізує з певною свободою, на власний розсуд, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який він уважає доцільним з огляду на обставини вчинення та характер дисциплінарного проступку.
16. З огляду на викладене, відповідач уважає, що суди попередніх інстанцій, вдавшись до оцінки того, чи було накладене на позивача стягнення пропорційним характеру дисциплінарного проступку, втрутилися у дискрецію відповідача.
17. Позивач проти вимог касаційної скарги заперечив, зазначив, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи й надали їм правильну правову оцінку.
18. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
19. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
20. 06 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
21. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шарапі В.М., суддям Бевзенку В. М., Данилевич Н.А.
22. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
23. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
24. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
25. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
26. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03 квітня 2003 року №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
29. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
30. Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
31. Частиною четвертою преамбули до Дисциплінарного статуту передбачено, що його дія поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України.
32. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України.