ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/8233/17
адміністративне провадження №К/9901/54097/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/8233/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання відсутності компетенції, визнання протиправними дій, скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Літвіної Н.М., суддів Федотова І.В., Сорочка Є.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати відсутність компетенції (повноважень) начальника Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України щодо затвердження посадової інструкції державного службовця;
1.2. визнати протиправними дії начальника Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України щодо затвердження посадової інструкції державного службовця ОСОБА_1. від 06.02.2013 за відсутності повноважень вчиняти такі дії та скасувати в цій частині посадову інструкцію від 06.02.2013;
1.3. визнати протиправними дії начальника Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України, які полягають у безпідставному складанні службової записки від 26.03.2013 №18-48/83 щодо невиконання позивачем доручення заступника Міністра юстиції України - керівника апарату від 15.03.2013 та керівництва Управління внутрішнього аудиту від 18.03.2013 про ознайомлення з посадовою інструкцією від 06.02.2013;
1.4. скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2013 №416/к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " як незаконний з часу його видання.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
2. ОСОБА_1 у 2013 році звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 - начальника Управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України, яким, зокрема, оскаржував затвердження та розроблення посадової інструкції, складання службової записки від 26.03.2013 №18-48/83, та наказ від 12.04.2013 №416/к.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2013 в справі №826/6763/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2013 у відкритті касаційного провадження відмовлено.
4. Позивач тричі звертався до суду із заявами про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами, які були залишені без задоволення ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва.
4.1. Також позивач у 2016 році звертався до суду з позовом до Міністерства юстиції України із вимогами, ідентичними тим, які заявлені у цій адміністративній справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2016 в справі №826/14929/16 позовна заява була залишена без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Указана ухвала залишена буз змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року задоволено клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та залишено його адміністративний позов без розгляду.
6. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом поза межами строків, установлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Суд першої інстанції зазначив, що зі змісту судових рішень у справах №826/6763/13-а та №826/14929/16 убачається, що позивачу було відомо про вчинення відповідачем оскаржуваних у цій справі дій та прийняття оскаржуваного наказу від 12.04.2013 №416/к ще у 2013 році.
8. Проте в суд з цим адміністративним позовом позивач звернувся лише 29.06.2017.
9. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду відповідно до положень статті 123 КАС України.
10. Водночас до наведених позивачем підстав поважності причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суд першої інстанції поставився критично, зауваживши, що вони не є поважними, а тому підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.
11. Зокрема суд зазначив, що звернення позивача до суду з аналогічними вимогами, але з інших підстав, а також з іншими похідними вимогами не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду та не спростовує факту обізнаності позивача з порушенням його прав ще в 2013 році.
12. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 червня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
13. Суд апеляційної інстанції зазначив про правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду та, як наслідок, відсутності підстав для його поновлення.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У червні 2018 року скаржник звернувся до Верховного Суду з указаною касаційною скаргою.
14.1. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2018 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
14.2. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
14.3. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 06 червня 2019 року №645/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
14.4. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
15. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
16. На обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставного висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.
16.1. Позивач зазначив про необ`єктивність висновків судів попередніх інстанцій щодо неповажності причин пропуску ним строку звернення до суду, оскільки з часу, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (з квітня 2013 року), він неодноразово звертався до судів усіх інстанцій з оскарженням не тільки протиправних дій відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а й щодо поширення в оскаржуваному наказі неправдивої інформації.
16.2. У підтвердження зазначеного скаржник наводить перелік справ, у яких він звертався за захистом своїх прав з позовними вимогами до відповідача, а саме: №826/6763/13-а про визнання протиправними дій та скасування, зокрема наказу від 12.04.2013 №416/к; №757/20305/14-ц про спростування недостовірної інформації в наказі від 12.04.2013 №416/к; №757/20671/15-ц про визнання інформації в наказі від 12.04.2013 №416/к такою, що не відповідає дійсності; №757/559/16-ц про визнання факту та спростування недостовірної інформації в службовій записці від 26.03.2013 №18-48/83; №757/45619/16-ц про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.
16.3. Зазначене, на переконання позивача, свідчить про те, що спірні правовідносини ще тривають, а тому строк звернення до суду ним не пропущено.
16.4. Скаржник указує, що не міг захисти свої порушені права в сфері публічних правовідносин у порядку адміністративного судочинства, посилаючись на недостовірність інформації в оскаржуваних рішеннях відповідача, оскільки цьому повинно було передувати звернення до суду щодо захисту порушених прав у приватно-правових відносинах, зокрема щодо спростування недостовірної інформації, захист яких здійснюється в порядку цивільного судочинства.
16.6. Оскільки позивач не міг захистити свої порушені права в інший спосіб ніж звернення до судів адміністративної та цивільної юрисдикції з іншими (похідними) вимогами, він уважає, що такі обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
16.7. Водночас суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що протиправні дії відповідача щодо затвердження посадової інструкції державного службовця від 06.02.2013 залишаються протиправними і до цього часу.
16.8. Отже, на думку позивача, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
17. Згідно зі статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
18. За змістом частини першої статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) звернення позивача до суду та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 99 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
20. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
21. Згідно із частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Водночас протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.