1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



01 жовтня 2019 року

Київ

справа №805/1790/17-а

касаційне провадження №К/9901/4885/17



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2017 (суддя Толстолуцька М.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі № 805/1790/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" звернулося до суду з адміністративним позовом до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 № 0013931200.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 08.08.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.10.2017 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2017 залишив без змін.

Мар`їнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 286.2 статті 286, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що сам факт включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання своїх обов`язків з орендної плати за землю.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" перебуває на податковому обліку в Мар`їнській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як платник орендної плати за землю та здійснює господарську діяльність на території м. Курахове Донецької області.

Мар`їнською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2016 рік, результати якої оформлено актом від 13.12.2016 № 1523/12-0/31366910.

Зафіксовані вказаним актом перевірки порушення позивачем пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 № 0013931200 про застосування штрафних санкцій в сумі 43950,93 грн. на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за травень- серпень 2016 року в сумі 219754,65 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 26.12.2016 № 0013931200 залишене без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за травень 2016 року, а грошові зобов`язання з орендної плати за землю за червень, липень та серпень 2016 року позивачем виконано в межах встановленого законодавством строку.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом 286.2 пункту 286 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та Мар`їнською районною державною адміністрацією Донецької області було укладено договір оренди земельної ділянки від 28.01.2003, згідно з умовами якого у користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" передано земельну ділянку, що знаходиться на території Дачненської сільської ради Мар`їнського району Донецької області за межами населеного пункту.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з орендної плати за землю з юридичних осіб на 2016 рік від 11.02.2016 № 9014738900 та уточнюючу податкову декларацію від 27.12.2016 № 9251909558, відповідно до якої у рядку 6-12 задекларовано до зменшення податкове зобов`язання за періоди березень-травень 2016 року та частину червня 2016 року на загальну суму 236846,71 грн.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII, який набрав чинності з 15.10.2014, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.


................
Перейти до повного тексту