ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №823/920/16
адміністративне провадження №К/9901/13692/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс Плюс"
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року (суддя Рідзель О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року (колегія у складі суддів Петрик і.Й.. Вівдиченко т.Р., Ісаєнко Ю.А.)
у справі №823/920/16
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Айова"
до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області
треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс Плюс"
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.07.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ " Айова " до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_1, ТОВ "ВП "Імпульс Плюс". Позивач просив суд про визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області (індексний номер 28239392 від 15.02.2016).
2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.102016, позов задоволено повністю.
3. 31.10.2016 третя особа ТОВ "ВП "Імпульс плюс" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, просило скасувати судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 відкрито касаційне провадження.
5. 22.11.2016 позивач подав заперечення на касаційну скаргу.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано до Верховного Суду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. 25.08.2006 між ТОВ "Айова" (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір (б/н) оренди землі, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 2,40 га, що належить орендодавцю на праві власності відповідно до Державного акту від 30.12.2003 серії ЧР № 146172. Строк дії договору 10 років.
8. Договір зареєстровано у Тальнівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 11.09.2006 за №040679300344.
9. 23.08.2011 між орендарем та орендодавцем підписано додатковий договір № 38 до основного договору оренди землі. Відповідно до п. 2 додаткового договору та його прикінцевих положень, термін дії договору становить 5 років з моменту його державної реєстрації. Державну реєстрацію додаткового договору здійснено 03.12.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №712408364008369.
10. 15.02.2016 державний реєстратор Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області Озюменко О.В. рішенням № 28239392 зареєструвала за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" права оренди на зазначену земельну ділянку на підставі договору оренди від 15.09.2015 № 106, укладеного між ТОВ "ВП "Імпульс плюс" та ОСОБА_1
11. Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строк дії права оренди за договором від 15.09.2015 № 105, укладеного між ТОВ "ВП "Імпульс плюс" та ОСОБА_1 починається з 03.12.2017.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позов мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням зареєстровано право оренди за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" на земельну ділянку, яка використовується позивачем на підставі діючого договору оренди, без врахування переважного права на поновлення його дії.
13. Відповідач та третя особа ТОВ "ВП "Імпульс плюс" проти позову заперечували.
ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходили з того, що реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншою юридичною особою, державний реєстратор не з`ясував наявність та дійсність вже зареєстрованого речового права позивача, не перевірив наявність цього запису про державну реєстрацію.
15. Покликаючись на норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 №21-760а15, суди дійшли висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
16. На підставі оскаржуваного рішення під час дії договору позивача про оренду зареєстровано за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" право оренди вищевказаної земельної ділянки, яке виникне з 03.12.2017, тобто на майбутнє. Оскільки на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, має місце порушення оскаржуваним рішенням прав позивач.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
17. Касаційна скарга ТОВ "ВП "Імпульс Плюс" містить наступні доводи:
А) державний реєстратор обов`язково перевіряє відомості про нерухоме майно, наявні у Державному реєстрі прав та поданих документах, але, на думку скаржника, вимоги Закону здійснювати перевірку таких відомостей у іншій базі даних не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах;
Б) під подвійною реєстрацією розуміється одночасне існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку. Право оренди включає в себе володіння і користування земельною ділянкою. Факт існування реєстрації договору оренди з ТОВ "ВП "Імпульс Плюс" жодним чином не впливає на можливість володіння та користування позивача земельною ділянкою до 07.09.2016. В ТОВ "ВП "Імпульс Плюс" таке право виникає після закінчення договору з позивачем;
В) відповідач у справі є неналежним, оскільки суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо реєстрації права оренди є державний реєстратор, а не Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області чи Тальнівська районна державна адміністрація Черкаської області;Д) позивач оскаржує рішення, яке є актом індивідуальної дії, а суд не врахував, що до закінчення дії договору оренди і вчинення дій щодо реалізації переважного права позивачем, неможливо стверджувати про порушення прав позивача;
Г) у додаткових поясненнях скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки, на його думку, цей спір має не публічний, а приватноправовий характер.
18. У заперечення на касаційну скаргу позивач посилається фактично на ті самі доводи, якими обгрунтовував позов.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково.