ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №824/893/17-а
адміністративне провадження №К/9901/20521/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Балакком" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 (судді Совгира Д.І., Матохнюк Д.Б., Курко О.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Балакком" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" (далі - ТОВ ВКФ "Балакком", Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (правонаступник - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області; далі - ДПІ, ГУ ДФС, відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 22.03.2012 №0000240233, №0000230233 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 878ʼ 836,50 грн та зменшення розміру від`ємного значення ПДВ на 34ʼ 956,00 грн відповідно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реальність господарських операцій між Товариством та його контрагентом ТОВ "Добробут-05" підтверджена належно оформленими первинними документами, як того вимагає податкове законодавство; зобов`язання по договорах із ТОВ "Добробут-05" виконані повністю; господарські операції між позивачем та його контрагентом, за наслідками яких був сформований податковий кредит, призвели до фактичної зміни майнового стану Товариства. Заперечуючи наявність ознак фіктивності контрагента, позивач зазначає, що такі обставини можуть бути встановлені лише в порядку кримінального судочинства.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2019 позов Товариства задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 22.03.2012 №0000240233, №0000230233.
Висновок суду про задоволення позову вмотивований тим, що доводи відповідача про нереальність господарських операцій Товариства з ТОВ "Добробут-05" не знайшли підтвердження в судовому процесі. Укладені між позивачем та ТОВ "Добробут-5" договори у судовому порядку нікчемними не визнавались, а вчинені у межах цих договорів господарські операції підтверджені належними первинними документами, за вказаними договорами відбулися зміни у майновому стані позивача.
Наявність вироків у кримінальних справах №№452/8097/14-к, 2607/12890/12 відносно посадових осіб ТОВ "Добробут-05" не може бути підставою для беззаперечного висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ ВКФ "Балакком" та ТОВ "Добробут-05", оскільки у цих кримінальних справах не досліджувались взаємовідносини між вказаними юридичними особами та не встановлена злагодженість дій між особами, які діяли від їх імені.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.06.2019 рішення суду першої інстанції скасував, в позові відмовив з тих підстав, що контролюючий орган довів, що господарські операції між ТОВ ВКФ "Балакком" та ТОВ "Добробут-05" є безтоварними. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Документи, виписані від імені контрагента платника податків особою, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності підприємства, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними і не можуть посвідчувати факт придбання товарів, виконання робіт (послуг). Згідно з вироками у кримінальних справах №№452/8097/14-к, 2607/12890/12 первинні документи, надані позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Добробут-05", були підписані від імені ОСОБА_1, який в свою чергу визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), та заперечив факт підписання будь-яких первинних документів по господарських операціях, що мали місце між ТОВ ВКФ "Балакком" з ТОВ "Добробут-05".
ТОВ ВКФ "Балакком" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані доводами, що господарські операції між ТОВ ВКФ "Балакком" та ТОВ "Добробут-05" підтверджуються необхідними первинними документами. Однак, суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки цим документам, визнавши достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій наявність вироків у кримінальних справах №№452/8097/14-к, 2607/12890/12.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач у відзиві на скаргу просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкові повідомлення- рішення, з приводу правомірності яких виник спір, були прийняті ДПІ на підставі акта виїзної позапланової перевірки від 14.03.2012 №532/23-3/30501814. Згідно з висновками, викладеними в цьому акті перевірки, Товариство порушило норми пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), завищивши суму податкового кредиту за серпень, вересень 2011 року на 620ʼ 847,00 грн, що призвело до заниження ПДВ за серпень, вересень 2011 року на таку ж суму та завищення від`ємного значення ПДВ за вересень 2011 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 34ʼ 956,00 грн.
Такий висновок контролюючого органу вмотивований тим, що позивач безпідставно включив 620ʼ 847,00 грн до сум податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за серпень, вересень 2011 року за податковими накладними, виписаними ТОВ "Добробут-05" на операції з поставки товару (меблі) та будівельно-ремонтних робіт, за відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій (під час перевірки ТОВ ВКФ "Балакком" не надало документи про перевезення товару, сертифікати якості; первинні документи (податкові накладні, акти виконаних робіт), виписані ТОВ "Добробут-05", не містять усіх реквізитів, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV). Згідно з податковою інформацією, отриманою від здійснення заходів податкового контролю (використані результати податкової перевірки ТОВ "Добробут-05", викладені в акті від 14.12.2011 №506/23-404/33746694), згідно з якою всі операції з купівлі-продажу ТОВ "Добробут-05" в липні - жовтні 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків. Директор та бухгалтер ТОВ "Добробут-05" ОСОБА_1 у поясненнях, наданих працівникам УСБУ у Київській області, заперечує свою причетність до господарської діяльності ТОВ "Добробут-05", яке зареєстрував за грошову винагороду, отриману від інших осіб, без наміру здійснення підприємницької діяльності.
Порядок формування платником податку податкового кредиту у 2011 році регулювався нормами статті 198 ПК (у редакції, чинній на відповідний період).
Підпунктом (а) пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній станом на 2011 рік) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.