Окрема думка
суддів Великої Палати Верховного Суду
Антонюк Н. О., Власова Ю. Л., Лященко Н. П., Ситнік О. М., Ткачука О. С.
Провадження № 11-481сап19
5 вересня 2019 року за результатами розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 9 квітня 2019 року № 1090/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 грудня 2018 року № 3721/3дп/15-18 про притягнення судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» (далі - оскаржуване рішення) постановила залишити зазначену скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення ВРП - без змін.
Не погоджуючись з прийнятим більшістю суддів рішенням, вважаємо за доцільне висловити у цій справі окрему думку, виходячи з такого.
Короткий виклад обставин справи
Суддю Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 5 грудня 2018 року № 3721/3дп/15-18 та застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження за те, що внаслідок недбалості вона незаконно відмовила ОСОБА_2 у доступі до правосуддя шляхом відмови у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР.
Таким чином, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стало вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час постановлення ухвали від 3 листопада 2017 року; далі - Закон № 1402-VIII), а саме умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Підстави та мотиви для викладення окремої думки
Відповідно до наведеної вище норми підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIIIдля кваліфікації проступку, за який суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, необхідно, щоб порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя:
- мало характер істотного;
- унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Також відповідно до частини другої статті 109 цього Закону під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
У цій справі суддя ОСОБА_1 допустила порушення норм процесуального законодавства, оскільки відповідно до частини четвертої статті 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
У справі, що розглядається, суддя пояснила свої мотиви відсутністю у скарзі ОСОБА_2 встановленого статтею 303 КПК України «предмету оскарження», що, на її думку, в