Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 450/831/16-ц
провадження № 61-28178св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Львівобленерго",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" на рішення Апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року у складі колегії суддів: Струса Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,
у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Львівобленерго" 99 629,02 грн заборгованості за спожиту електроенергію та 1 494,44 грн судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що за адресою: АДРЕСА_1, було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення. Борг відповідачів перед ПАТ "Львівобленерго" внаслідок порушення станом на 06 квітня 2016 року становить 99 629,02 грн, однак в добровільному порядку сплатити заборгованість відповідачі відмовляються.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2016 року позовні вимоги ПАТ "Львівобленерго" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Львівобленерго" 99 629,02 грн заборгованості за спожиту електроенергію. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов`язання споживачі не виконали.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові про стягнення заборгованості відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відсутні будь-які належні та допустимі докази невиконання відповідачами своїх зобов`язань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Львівобленерго", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 450/831/16-ц і витребувано її з Пустомитівського районного суду Львівської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
12 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовані положення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.
Постачальником було виявлено пошкодження приладу обліку, за що відповідальність несе споживач.
Складання акту про недопуск до засобу обліку не передбачалося вказаними Правилами в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
Електропостачальник має право, а не зобов`язаний перевіряти показники засобу обліку, які подаються споживачем.
Нарахування за спожиту електроенергію проведено за період з 12 листопада 2008 року по 01 березня 2016 року на загальну суму 100830,13 грн, а сплачено лише 1201,11 грн.
Заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Зазначає, що лише 18 січня 2016 року представники позивача за відсутності відповідачів оглянули прилад обліку, хоча такі обстеження здійснюються лише в присутності володільця об`єкту або іншої повнолітньої особи, яка мешкає за адресою споживача. Під час зняття лічильника відбулося втручання у його внутрішню частину.
Від інших учасників справи заперечення не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що у Пустомитівському відділенні електропостачання ПАТ "Львівобленерго" за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Між ПАТ "Львівобленерго" і ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 061/897 від 12 листопада 2008 року на об`єкт електропостачання: будівельний майданчик житлового будинку у АДРЕСА_1 (а. с. 7-9 ).
Для обліку спожитої електричної енергії будівельного майданчика житлового будинку був встановлений прилад обліку типу ЛТЕ1.03Т, заводський № 08001276, з показником 000015 (згідно акту збереження пломб і лічильника № 1635943 від 12 листопада 2008 року та договору про користування електричною енергією № 061/897 від 12 листопада 2008 року). Прилад обліку встановлений у пластмасову виносну шафу обліку на опорі № 8 ПЛ-0,4кВ Л-3 від КТП-624.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.