Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 288/1002/16-ц
провадження № 61-18632св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (далі - ПрАТ "СК "Уніка"),
відповідачі - ОСОБА_1, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" (далі - ПрАТ "СК "Нова"),
третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Широкової Л. В., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ПрАТ "СК "Уніка" звернулося до суду з позовом до відповідачів та просило стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 50 666, 42 грн та з ПрАТ "СК "Нова" майнову шкоду у сумі 50 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що у березні 2015 року між ним та ОСОБА_3 було укладеного договір добровільного комплексного страхування на транспорті, предметом якого є страхування транспортного засобу марки "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
26 лютого 2016 року на автодорозі Київ-Ковель за участю застрахованого транспортного засобу "Ніссан", яким керував ОСОБА_4, та автомобіля "Рено", яким керував ОСОБА_1, відбулась дорожньо-транспортна пригода.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 15 березня 2016 року встановлено, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у ПрАТ "СК "Уніка" транспортний засіб "Ніссан". Вартість відновлювального ремонту цього автомобіля становить 103 416, 42 грн.
На виконання умов договору страхування, ПрАТ "СК "Уніка" 28 березня 2016 року здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи у розмірі 100 666, 42 грн, без урахування франшизи в сумі 2 750 грн, після чого до нього перейшло право на отримання компенсації шкоди, заподіяної власнику пошкодженого автомобіля.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ "СК "Нова" на підставі полісу № АЕ/2735844.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Попілянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Нова" на користь ПрАТ "СК "Уніка" матеріальну шкоду у розмірі 50 000 грн та 1510 грн судового збору.
У решті вимог позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ "СК "Нова" на умовах обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому особою, відповідальною за заподіяні ним збитки, є ПрАТ "СК "Нова", яке має право на пред`явлення позову до ОСОБА_1 .
Разом з тим, положення статті 1194 ЦК України не можуть бути застосовані до даних правовідносин, так як право на пред`явлення позову в розумінні цієї статті належить потерпілому, якому не в повному обсязі відшкодовано шкоду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 12 квітня 2017 року рішення Попілянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Нова" на користь ПрАТ "СК "Уніка" 50 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "Уніка" 50 666, 42 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції неправильно визначено характер спірних правовідносин та помилково застосовані до них норми статті 1191 ЦК України та статті 38 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів", оскільки у даному випадку спір виник з приводу відшкодування збитків в порядку суброгації, а не регресу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Житомирської області від 12 квітня 2017 року і залишити в силі рішення Попілянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення статті 1194 ЦК України, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Вважає, що правила цієї статті застосовуються тільки у разі, коли особа застрахувала ризик своєї цивільної відповідальності, а не майна, як це має місце у даному випадку.
Оскільки між позивачем та потерпілою особою було укладено договір страхування майна, позивачем на підставі цього договору виплачено страхове відшкодування у повному обсязі, то підстав для звернення позивача до нього, як винної особи, з приводу сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою не має.
Судове рішення в частині вирішення позовних вимог до ПрАТ "СК "Нова" заявником не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали з Попілянського районного суду Житомирської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 травня 2018 року справу № 288/1002/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
ПрАТ "СК "Уніка" подало до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити її без задоволення, а рішення Апеляційного суду Житомирської області від 12 квітня 2017 року без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що 02 березня 2015 року ПрАТ "СК "Уніка" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник і вигодонабувач) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту, строком дії з 04 березня 2015 року по 03 березня 2016 року, за яким останній застрахував належний йому на праві власності транспортний засіб марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_1 .
26 лютого 2016 року на автодорозі Київ-Ковель відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Рено", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 15 березня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.