Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 233/6517/16-ц
провадження № 61-31967св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Конвектор",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2017 року у складі судді Мартиненко В. С. та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Дундар І. О., Кішкіної І. В., Папоян О. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Конвектор" (далі - ТОВ "Конвектор") про стягнення коштів в порядку регресу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішеннями Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2012 року та від 24 травня 2012 року у справах за позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з неї та ОСОБА_4, ОСОБА_5 стягнуто на користь позивачів 33 162,00 грн на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття їх квартир.
Оскільки залиття вказаних квартир виникло внаслідок некваліфікованих дій робітників ТОВ "Конвектор" під час монтажу лічильників холодного водопостачання, що призвело до пошкодження системи водопостачання, та, враховуючи, що вона відшкодувала у повному обсязі заподіяну шкоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3, просила суд стягнути з ТОВ "Конвектор" на свою користь кошти у розмірі 33 162,00 грн у порядку регресу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що рішеннями суду, які набрали законної сили, позивач та інші особи визнані винними у заподіянні шкоди власникам квартир. Норми статті 1191 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки судовими рішеннями встановлена вина саме позивача та інших осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин та є підставою для скасування судових рішень.
Суди не встановили, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, зокрема те, що позивач відшкодувала шкоду, заподіяну відповідачем та має право зворотної вимоги сплаченого відшкодування відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, не надали цим обставинам правової оцінки.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Конвектор" про стягнення коштів у порядку регресу та витребувано з Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області зазначену справу.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справу № 2-8318/10/02 передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду на підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2012 року, зміненим рішенням апеляційного суду Донецької області від 06 червня 2012 року в частині судових витрат, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 18 459,00 грн та на користь ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 500 грн з кожного на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 липня 2012 року, стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 10 371,00 грн та 1 000,00 грн моральної шкоди.
Постановами відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міського управління юстиції Донецької області від 12 жовтня 2012 року, 16 січня 2015 року, 08 грудня 2015 року закінчено виконавчі провадження за виконавчими провадженнями відносно боржника ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.