Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 753/7572/18
провадження № 61-3138св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: акціонерне товариство "Укрсоцбанк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва, у складі судді Мицик Ю. С., від 30 жовтня 2018 року, постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Волошиної В. М., Кирилюк Г. М., від 10 січня 2019 року та на рішення Дарницького районного суду міста Києва, складі судді Мицик Ю. С., від 11 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сушко Л. П., Мельника Я. С., від 14 березня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Д. О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що документи подані нотаріусу не підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором, оскільки на момент вчинення виконавчого напису у суді розглядався спір з приводу заборгованості за кредитним договором, крім того зазначив, що заочним рішенням Дарницького районного суду від 29 листопада 2012 року була стягнута заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з чим строк виконання зобов`язань було змінено, строк користування кредитом закінчився, тому банк звернувся до нотаріуса із пропуском строку, оскільки з моменту виникнення права вимоги по стягненню відсотків, розрахованих згідно умов кредитного договору, до дати вчинення виконавчого напису минуло більше ніж три роки.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити.
18 жовтня 2018 року позивач подав до суду заяву про забезпечення вказаного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 28 лютого 2018 року в процесі виконавчого провадження № 56006368.
Позивач посилався на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову нерухоме майно може бути реалізовано шляхом продажу на прилюдних торгах, що унеможливить виконання рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Д. О. № 1415 від 28 лютого 2018 року, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 56006368, до прийняття рішення у справі по суті спору.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щонезабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 рокуапеляційну скаргу акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що надані позивачем докази підтверджують, що відповідачем ПАТ "Укрсоцбанк" здійснюються дії по виконанню виконавчого напису, а відтак у разі виконання виконавчого напису буде неможливо виконати рішення суду, якщо позов буде задоволено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано виконавчий напис № 1415 від 28 лютого 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д. О., згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 7 273 418, 87 грн за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна - нежитлових приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень № 20) (в літері "А") на другому поверсі - офіс, загальною площею 374,7 квадратних метри, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що починаючи з 27 квітня 2009 року у АТ "Укрсоцбан" виникло право вимоги щодо виконання ОСОБА_1 кредитного зобов`язання, а тому строк, в межах якого представник банку мав право звернутись до нотаріуса з відповідною заявою, сплив 27 квітня 2012 року. Виконавчий напис за реєстраційним номером 1415 вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д. О. 28 лютого 2018 року. Приватний нотаріус Осипенко Д. О. на вказану обставину уваги не звернув та всупереч вимог статті 88 Закону України "Про нотаріат" прийняв заяву АТ "Укрсоцбанк" та вчинив виконавчий напис, незважаючи на те, що з дня виникнення у стягувача права вимоги за кредитним зобов`язанням минуло значно більше трьох років. Подані банком нотаріусу документи не підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису від 28 лютого 2018 року зазначена банком заборгованість не була безспірною, що доведено позивачем.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи особи, яка подала касаційні скарги
У касаційній скарзі АТ"Укрсоцбанк" просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, у порушення статей 81, 141, 153 ЦПК України, не обґрунтували наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також не вирішили питання зустрічного забезпечення позову. Застосування засобів забезпечення позову у цій справі не захищає права позивача, а лише порушує права кредитора.
У касаційній скарзі АТ"Укрсоцбанк" просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до положень статей 629, 1048, 1054 ЦК України та умов кредитного договору під час існування заборгованості позичальника за кредитним договором до моменту її повного погашення кредитор має право нараховувати відсотки на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, а позичальник зобов`язаний сплачувати нараховані відсотки. Суд апеляційної інстанції змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, при цьому у порушення вимог статей 374, 377 ЦПК України не змінив рішення. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що строк, в межах якого представник банку мав звернутися до нотаріуса із заявою, сплив 27 квітня 2012 року, оскільки такий строк переривався. Висновок суду про те, що нотаріус вчинив виконавчий напис всупереч вимог статті 88 Закону України "Про нотаріат" є передчасним та помилковим.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Укрсоцбанк" на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Укрсоцбанк" на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційні скарги
У поданих запереченнях на касаційні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для забезпечення позову у справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки такий вид забезпечення позову у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору, відповідає обраному позивачем способу судового захисту та є співмірним із заявленими позовними вимогами. Вважають, що суди дійшли правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, правильно встановили обставини справи та застосували норми матеріального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", 27 червня 2006 року було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 380/882/06-Пі, з наступними змінами від 17 квітня 2008 року, згідно якого АТ "Укрсоцбанк" відкрив позивачу кредитну лінію в межах максимального ліміту заборгованості до 600 000 євро з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 26 червня 2016 року або достроково у випадках, передбачених пунктом 4.4. кредитного договору (т. 1, а. с. 7-16).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 07 липня 2006 року між позивачем та відповідачем банком було укладено іпотечний договір № 04/І-305, згідно якого відповідачем прийнято в іпотеку належне позивачу на праві власності нерухоме майно - нежитлові приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 20) (в літері "А") на другому поверсі - офіс загальною площею 374,7 квадратних метри, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 17-24).
Згідно пункту 4.4 кредитного договору зі змінами та доповненнями, у разі порушення позивачем строків повернення частини кредиту або сплати процентів протягом більше, ніж 90 календарних днів підряд, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився і, відповідно, позивач зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня повернути в повному обсязі заборгованість за кредитним договором.
З урахуванням положень пунктів 1.1, 1.1.1, 1.1.2, 2.5, 4.4 кредитного договору та дати здійснення останнього платежу боржником по договору кредиту № 380/882/06-Пі від 27 червня 2006 року, на 91-ий день невиконання чи неналежного виконання зобов`язання (26 квітня 2009 року) ОСОБА_1 мав погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
Починаючи з 27 квітня 2009 року у АТ "Укрсоцбан" виникло право вимоги щодо виконання ОСОБА_1 кредитного зобов`язання.
У червні 2012 року АТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 380/8882/06-Пі.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року у справі № 02/2-6766/12 позов АТ "Укрсоцбанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_4 солідарно на користь АТ "Укрсоцбанк" заборгованість у розмірі 8 140 411, 39 грн за кредитним договором № 380/8882/06-Пі від 27 червня 2006 року. Вказане рішення скасовано ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року, справа перебуває на вирішенні суду.
28 лютого 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д. О. вчинено виконавчий напис зареєстрований № 1415, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, згідно іпотечного договору № 04/І-305, на погашення частини заборгованості по відсотках за кредитним договором за період з 01 березня 2015 року по 09 січня 2018 року у розмірі 216 135, 59 євро, що згідно курсу Національного банку України станом на 09 січня 2018 року становить 7 273 418, 87 грн (т. 1, а. с. 25).
Підставою вчинення вказаного виконавчого напису стали документи, що подані представником банку до приватного нотаріуса: заява про вчинення виконавчого напису від 27 лютого 2018 року № 02-25/84-373; іпотечний договір № 04/І-305 від 07 липня 2006 року; договір від 17 квітня 2008 про внесення змін до іпотечного договору № 04/І-305 від 07 липня 2006 року; договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 380/882/06-Пі від 27 червня 2006 року; договір від 20 вересня 2007 року про внесення змін до договору; договір від 17 квітня 2008 року про внесення змін до договору; копія вимоги № 02-37/96-242 від 11 січня 2018 року з копією опису вкладення у цінний лист № 0100153981870; довідка про заборгованість за договором кредиту по відсоткам за період з 01 березня 2015 року по 09 січня 2018 року; виписки з рахунків; копія статуту ПАТ "Укрсоцбанк"; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ "Укрсоцбанк" та копія довіреності банку на особу, яка подавала вказані документи.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.