Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 280/1535/16-ц
провадження № 61-2372 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.
учасників справи:
заявник- ОСОБА_1
заінтересована особа - ОСОБА_2
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року (у складі суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М. та Трояновської Я. В.) у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про встановлення факту родинних відносин,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою та просила встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3
На обґрунтування вимог заяви зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її троюрідна сестра ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на нерухоме майно. Вона, є спадкоємцем за законом після померлої, однак оформити спадщину вона не може, оскільки відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки між нею та померлою ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт родинних відносин про те, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є троюрідною сестрою ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявницею надані належні докази для встановлення факту родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, факт родинних відносин якого з померлою визнаний рішенням Коростишевського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року (рішення набрало законної сили) задоволено.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року скасовано та постановлено нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції в основу рішення поклав покази свідків, які не містять достовірної інформації про родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.
Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 січня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що строк пропущений нею з тих підстав, що вперше до суду касаційної інстанції вона звернулась із касаційною скаргою 26 червня 2018 року, яку було повернуто ухвалою Верхового Суду від 21 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліку її касаційної скарги. Заявниці необхідно було направити до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на підтвердження причин його пропуску.
12 лютого 2019 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 31 січня 2019 року надійшла заява ОСОБА_1, в якій заявниця просила поновити пропущений нею строк на касаційне оскарження судових рішень, що підтверджується належними доказами доданими до її заяви щодо причин пропуску такого строку.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року, відкрито касаційне провадження та витребувано з Коростишівського районного суду Житомирської області цивільну справу № 280/1535/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати постанову Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року та залишити в силі рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваного судового рішення було порушено вимоги процесуального права, а саме не враховані покази свідків, які були допитані в суді першої інстанції, які підтверджують факт родинних відносин її та померлої ОСОБА_3, як троюрідних сестер.
Відзив на касаційну скаргу
15 березня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просив залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу без задоволення. Відзив мотивовано тим, що апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, оскільки нею не доведено факту родинних відносин з померлою ОСОБА_3, що підтверджується матеріалами справи.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьками були ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками були - ОСОБА_8 (на російській мові зазначено ОСОБА_8 ) та ОСОБА_10 (копія свідоцтва про народження).
В метричних книгах реєстрації народжень не виявлено записів про народження ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13
Метричні книги реєстрації народжень по римо-католицькій парафії містечка Коростишів ( до парафії якого відносилося с. Харитонівка Радомишльського повіту Київської губернії) за 1878-1883, 1902-1906 роки і по православній парафії за 1878, 1880-1883 роки та книги реєстрації актових записів про народження по с. Харитонівка Коростишівського району за 1929,
1932-1936 роки на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходили, тому неможливо підтвердити дати народжень ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5 (відповідь з Державного архіву Житомирської обласної державної адміністрації №1/3584 від 03 листопада 2016 року).
ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, батьками якої є - ОСОБА_15 та мати - ОСОБА_16 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження).
24 травня 1954 року ОСОБА_17 та ОСОБА_14 уклали шлюб (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу).
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6, батьками якої були - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (копія свідоцтва про народження).
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року, яке набрало чинності, встановлено факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 є троєрідним братом померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.