ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/15733/15
адміністративне провадження №К/9901/11772/18, К/9901/11777/18,К/9901/11769/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/15733/15
за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг треті особи: Публічне акціонерне товариство "Київенерго", ОСОБА_1 про визнання протиправною постанови, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року (головуючий суддя - Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Саприкіної І.В., суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ЖБК "Річковик-2" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконною та нечинною постанови від 03.03.2015 року № 613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго"; визнання протиправними дій щодо прийняття вказаної постанови.
2. Позовна заява мотивована тим, що постанова має бути скасована у судовому порядку, оскільки прийнята відповідачем протиправно, без урахування всіх обставин, що мали значення для її прийняття. Позивач вказує на відсутність належних повноважень у НКРЕКП для прийняття Постанови та зауважує, що оскільки оскаржуваний акт не пройшов державну реєстрацію, він вважається таким, що не набрав чинності, а отже, не може бути застосованим.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено факту порушення оскаржуваною постановою відповідача від 03 березня 2015 року №613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго" його прав чи інтересів. При цьому, дана постанова не є нормативно-правовим актом, а тому не підлягала державній реєстрації, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення порядку її прийняття та оприлюднення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року в частині відмови у задоволені позову про визнання нечинною постанови. В цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року № 613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго". Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг оприлюднити резолютивну частину даної постанови у 15-деннний термін з моменту її проголошення. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спірна постанова НКРЕКП за своїм змістом є нормативно-правовим актом. Разом з тим, відповідач в порушення чинного законодавства не зареєстрував її в Мін`юсті та не включив до Єдиного державного реєстру з присвоєнням реєстраційного коду. Таким чином, суд дійшов висновку про недотримання процедури реєстрації та оприлюднення спірної постанови, що є підставою для визнання її нечинною з моменту прийняття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулися до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2016 року відкриті провадження за касаційними скаргами Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року.
В обґрунтування касаційних скарг зазначили, що оскаржувана постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконною та нечинною постанови від 03.03.2015 року № 613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго" за своїм змістом не є нормативно-правовим актом, що поширює свою дію на невизначене коло осіб. Дана постанова стосується виключно ПАТ "Київенерго", а тому є індивідуальним актом та не потребує державної реєстрації. Крім того, відповідно до довідки Міністерства юстиції України " 165 від 24 квітня 2015 за результатами перевірки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не встановлено порушень вимог законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
8. ОСОБА_1 також звернулась із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.07.2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016.
Касаційна скарга аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили чи є відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг центральним органом виконавчої влади, чим порушили норми матеріального та процесуального права.
9. Верховний Суд ухвалою від 94 жовтня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
10. Позивач відзиву на касаційні скарги не надавав.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Постановою від 03 березня 2015 року № 613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго" відповідно до Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" НКРЕКП постановила:
" 1. Установити ПАТ "Київенерго" тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні:
- тариф на теплову енергію - 531,10 грн./Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 482,21 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії - 46,77 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 2,12 грн./Гкал (без ПДВ);
2. Установити ПАТ "Київенерго" структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення згідно з додатками 1, 2, 3, 4.
3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23 квітня 2014 року №465 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго"."
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
13. Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
14. За визначенням статті 1 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" тарифи на комунальні послуги - це тарифи на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, а також тарифи на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для суб`єктів, які є виконавцями цих послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Стаття 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" передбачає, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, як встановлення тарифів на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках.
Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів та здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" тарифи на комунальні послуги формуються суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, відповідно до цього Закону.
Тарифи на комунальні послуги суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.