ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/7546/16
адміністративне провадження №К/9901/39073/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/7546/16
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Шрамко Ю.Т., суддів: Вєкуа Н.Г., Костенка Д.А.,) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Шелест С.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, третя особа: ОСОБА_2, у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії Мін`юсту з розгляду скарги адвоката Тарасуна Володимира Григоровича в інтересах ОСОБА_2 від 15.02.16р., зареєстрованої в Мін`юсті 17.02.16 р. за №5221-0-33-16;
1.2. скасувати наказ Міністра юстиції України від 21.04.16р. №1184/5 "Про задоволення скарги Тарасуна В.Г. в інтересах ОСОБА_2 від 15 лютого 2016 року".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України під час розгляду скарги адвоката Тарасуна Володимира Григоровича в інтересах ОСОБА_2 від 15.02.16р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.02.16р. за №5221-0-33-16, в частині несвоєчасного повідомлення ОСОБА_1 про призначення розгляду вказаної скарги на 01.04.16р. та в частині несвоєчасного надіслання ОСОБА_1 копії наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги Тарасуна В.Г. в інтересах ОСОБА_2 від 15.02.16р." від 21.04.16р. №1184/5.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Рішення судів мотивовані тим, що Мін`юст під час розгляду скарги №5221-0-33-16 несвоєчасно повідомив позивача про її розгляд скарги 01 квітня 2016 року та в частині несвоєчасного надіслання позивачу копії наказу №1184/5 від 21.04.2016 р. При цьому, виходячи з того, що позивачем під час розгляду скарги №5221-0-33-16 подавались до Мін`юсту власні письмові заперечення на вказану скаргу разом із доказами на їх обґрунтування, а також не зазначено жодних інших обставин та доказів в обґрунтування таких заперечень, які позивач у зв`язку із несвоєчасним повідомленням про дату розгляду скарги, був позбавлений можливості подати, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу №1184/5.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Касаційна скарга аргументована тим, що судами безпідставно не враховано, що оспорюваний наказ прийнято без врахування істотних обставин у справі, а рішення реєстратора про державну реєстрацію за Позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна не порушує прав третьої особи у справі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року.
7. Верховний Суд ухвалою від 04 жовтня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
8. Третя особа надала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити ї без задоволення. А рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. 15.02.16р. адвокат Тарасун Володимир Григорович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Мін`юсту зі скаргою №5221-0-33-16, у якій просив: скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кошель Ірини Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.16р. на ОСОБА_1, індексний номер 27844518 від 18.01.16р. 10:45:37, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 269752280000.
10. За результатами розгляду скарги №5221-0-33-16, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено висновок від 01.04.16р., згідно з яким рекомендовано задовольнити скаргу - скасувати рішення приватного нотаріуса Кошель І.А. від 18.01.16р. №27844518 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності №12943631.
11. Такий висновок ґрунтується на тому, що таке рішення було прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, а саме приватним нотаріусом Кошель І.А. не було перевірено відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, оскільки нею 18.01.16р. було проведено державну реєстрацію переходу права власності від ОСОБА_4, як попереднього власника, до правонабувача ОСОБА_1 за відсутності запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4, який на момент такої дії було скасовано - 14.01.16р.
12. На підставі висновку Комісії, Мін`юстом 21.04.16р. прийнято наказ №1184/5, згідно з яким скаргу №5221-0-33-16 задоволено, скасовано рішення приватного нотаріуса Кошель І.А. від 18.01.16р. №27844518 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вирішено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності №12943631.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
14. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що оскаржуваним наказом Міністра юстиції України від 21.04.16р. №1184/5 "Про задоволення скарги Тарасуна В.Г. в інтересах ОСОБА_2 від 15 лютого 2016 року" порушено право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 літ "В" загальною площею 50 кв.м., який на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.01.16р., укладеного між Позивачем та ОСОБА_4, був зареєстрована на праві власності відповідно до рішення приватного нотаріуса Кошель І.А. від 18.01.16р. №27844518.
З цього приводу суди встановили, що рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 06.12.13р. у справі №2/291/638/13р. позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, літ "В" загальною площею 50 кв.м., укладеного 04.04.12р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 літ " В " загальною площею 50 кв.м.
На підставі цього рішення суду державним реєстратором РС ГУ юстиції у м. Києві Малишевим М.С. було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на об`єкт нерухомого мана, про що зроблено відповідний реєстраційний запис №4295499 від 15.01.14р.
У подальшому рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 27.05.14р. рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07.12.13р. в частині задоволення позову скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору кулівлі-продажу нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 літ, "В", загальною площею 50 м.кв. від 04 квітня 2012 року та визнання права власності на вказану будівлю за ОСОБА_4 .
14.01.16р. державним реєстратором РС ГУ юстиції у м. Києві на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 27.05.14р., було скасовано запис про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нежитлову будівлю під літ "В" по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 269752280000. Рішення про скасування, індексний номер : 27817879 від 14,01,2016 15:24:11).
Пізніше, 18.01.16р. приватним нотаріусом Кошель І.А. на підставі заяви Позивача від 13.01.16р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрованої у базі даних про реєстрацію заяв Державного реєстру прав за реєстраційним номером №15259283, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27844518 та у цей же день 18.01.16р. внесено до Державного реєстру прав запис про право власності за ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.01.16р. частки нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 літ "В" загальною площею 50 кв.м., укладеного між Позивачем та ОСОБА_4
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Мінюсту, суди зазначили, що державним реєстратором при реєстрації за ОСОБА_1 . права власності на об`єкт нерухомого майна не було перевірено відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям тим, які вказані у поданих документах. Про даний факт свідчить те, що 18.01.16р. було проведено державну реєстрацію переходу права власності від ОСОБА_4, як попереднього власника майна, до набувача ОСОБА_1 за відсутності запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на спірний об`єкт, який був скасований ще 14.01.16р. на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 27.05.14р.
Суди такожвказали, що відповідно до правовстановлюючих документів, які містяться у матеріалах справи, ОСОБА_2 є власником об`єкту нерухомого майна (павільйон), за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 47 кв.м., згідно укладеного між ним та ФОП ОСОБА_6 договору купівлі-продажу торгівельного павільйону № 17 /11-14. Крім того, між ОСОБА_2 та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради було укладено договори щодо пайової участі №08746-15/3 та №08747-15-3, на підставі яких ОСОБА_2 отримав право на розміщення торгівельного павільйону за вказаною адресою.
15. Дані обставини стали підставою для висновків судів про те, що ОСОБА_2 є заінтересованою особою, права якої порушено внаслідок рішення приватного нотаріуса Кошель І.А. від 18.01.16р. №27844518 про державну реєстрацію права власності на частку нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 літ "В " загальною площею 50 кв.м. за ОСОБА_1 .
При цьому, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.