ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №816/1732/18
адміністративне провадження №К/9901/62375/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018 (колегія у складі головуючого судді Сіренко О.І., суддів Жигилія С.П., Курило Л.В.) у справі №816/1732/18
за позовом ОСОБА_1
до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 107 від 02.04.2018 про відмову у перерахунку пенсії; зобов`язати Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до статті 59 пункту 3 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01 жовтня 2017 року, з урахуванням виплачених сум.
2. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що позивач з 01.10.2017 у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, що не було зроблено відповідачем.
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у задоволені адміністративного позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач 08.08.2018 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
5. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018 апеляційну скаргу було повернено Позивачу.
6. Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що така подана із порушенням порядку її подання, оскільки до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги слід подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції КАС від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.
7. 26.09.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018.
9. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2018 у зазначеній справі було відкрито провадження.
10. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції. Вважає, що суд порушив норми процесуального права. Просив скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.
11. Оцінюючи наведені доводи, Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
12. Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
13. Згідно з пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
14. Як вбачається з лексичного і семантичного аналізу наведеної норми, структура першого речення допускає множинне її тлумачення.
15. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
16. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.