ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №2а-0770/644/11
касаційне провадження №К/9901/27070/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 (суддя Рейті С.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 (головуючий суддя - Ліщинський А.М., судді: Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі № 2а-0770/644/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бирть" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бирть" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2011 № 000003350/0.
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 12.11.2015 позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.01.2016 постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на безтоварному характері розглядуваних господарських операцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бирть" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у вересні 2010 року, результати якої оформлено актом від 10.01.2011 № 6/2332/22085557.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" паливно-мастильних матеріалів, внаслідок непідтвердження фактичного характеру здійснених операцій.
На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2011 № 000003350/0, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10091,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2523,00 грн.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.