ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2019 року
Київ
справа №127/6042/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43062/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №127/6042/16-а
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Смілянця Е. С., суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці, в якому просив:
1.1. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови у зарахуванні до загального стажу роботи ОСОБА_1 час роботи в органах прокуратури із 3 липня по 31 жовтня 2006 року та із 15 грудня 2006 року по 16 вересня 2015 року;
1.2. зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 час роботи в органах прокуратури із 3 липня по 31 жовтня 2006 року та із 15 грудня 2006 року по 16 вересня 2015 року;
1.3. визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми середньомісячного заробітку, визначеного у довідці прокуратури Вінницької області від 25.05.2016 № 18/152;
1.4. зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснити із 1 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на момент призначення цієї пенсії (лютий 2002 року), виходячи із 90% заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області від 25.05.2016 № 18/152, а також виплатити недоплачену за цей час суму.
2. Позовна заява мотивована тим, що з лютого 2002 року по даний час позивач перебуває на обліку спочатку в органах соціального захисту населення, а згодом в органах Пенсійного фонду України і отримує пенсію по другій групі інвалідності, обчислену відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90 % середньомісячного заробітку. З липня 2006 року по березень 2011 року позивач отримував пенсію за вислугу років, яка відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" також була обчислена у розмірі 90% середньомісячного заробітку. Стаж роботи позивача в органах прокуратури складає з 29.12.1986 по 31.10.2006 року (19 років 10 місяців і 2 дні) та із 15.12.2006 по 11.09.2015 року (8 років 9 місяців і 1 день), а всього 28 років 7 місяців і 3 дні, у зв`язку з чим він має право одночасно на два види пенсії - на пенсію по II групі інвалідності та на пенсію за вислугу років. Після звільнення позивача з прокуратури 23.09.2015 року він звернувся до відповідача з проханням зарахувати до свого загального стажу роботи та вислуги років у прокуратурі час роботи з 03.07.2006 по 31.10.2006 року та із 15.12.2006 року по 16.09.2015 року. Однак, відповідач листом від 07.10.2015 року повідомив позивача про те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" із 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру" та деяких інших законодавчих актів, і тому із зазначеної дати пенсії прокурорам не призначаються, а раніше призначені не перераховуються.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 18 серпня 2016 року вирішив позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови у зарахуванні до загального стажу роботи ОСОБА_1 час роботи в органах прокуратури із 3 липня по 31 жовтня 2006 року та із 15 грудня 2006 року по 16 вересня 2015 року.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 час роботи в органах прокуратури із 3 липня по 31 жовтня 2006 року та із 15 грудня 2006 року по 16 вересня 2015 року.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми середньомісячного заробітку, визначеного у довідці прокуратури Вінницької області від 25.05.2016 № 18/152.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснити із 1 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на момент призначення цієї пенсії (лютий 2002 року), виходячи із 90% заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Вінницької області від 25.05.2016 № 18/152, а також виплатити недоплачену за цей час суму.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пункт 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02 березня 2015 року, на який посилається відповідач, підлягає застосуванню лише для осіб, пенсія яким відповідно до спеціальних законів, в тому числі до Закону України "Про прокуратуру", нараховується з 01 червня 2015 року. Зважаючи на те, що позивачу пенсія призначена до набрання чинності зазначеним вище законом, норма пункту 5 Прикінцевих положень Закону України № 213 від 02 березня 2015 року у даному випадку застосуванню не підлягає, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі.
При цьому, суд зазначив, що відсутність правового механізму реалізації визначеного Законом України "Про прокуратуру" права на перерахунок пенсії не може бути підставою для відмови у його проведенні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року скасовано постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2016 року та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії). Оскільки на момент звернення позивача із заявою про перерахунок йому пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт, який визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнятий не був, дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми середньомісячного заробітку є правомірними.
Суд також вказав, що позивач не звертався до відповідача із заявою встановленої форми про призначення чи перерахунок пенсії, а тому підстави для здійснення перерахунку його загального стажу відсутні, та як і порушення його прав. Позивач отримує пенсію по інвалідності у розмірі 90 відсотків, яка відповідно до Закону України "Про прокуратуру" є максимальним розміром такого виду пенсії, а тому подальший трудовий (страховий) стаж позивача вже не має впливу на розмір призначеної йому у максимальному розмірі пенсії по інвалідності, а тому його (стажу, роботи позивача після призначення пенсії ) врахування не має доцільності, оскільки жодним чином не вливає на її розмір. Подальший трудовий стаж позивача може мати значення лише для визначення розміру його пенсії у разі призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2016 року змінити, доповнивши абзац сьомий її резолютивної частини після слів "а також виплатити недоплачену за цей час суму" словами "без її обмеження максимального розміру", а в решті цю постанову залишити без змін.
Позивач також заявив клопотання про застосування позицій Європейського суду з прав людини щодо принципу "належного урядування", а також висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17 при розгляді даної касаційної скарги.
В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що виявилось у незастосуванні до спірних правовідносин норм Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), а також статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини. Крім того, на думку касатора, суд апеляційної інстанції безпідставно поновив строки на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також застосував норми неправомірно вказав, що "…подальший трудовий (страховий) стаж позивача вже не має впливу на розмір призначеної йому у максимальному розмірі пенсії по інвалідності, а тому його (стажу, роботи позивача після призначення пенсії) врахування не має доцільності.."
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року.
9. Верховний Суд ухвалою від 04 жовтня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
10. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Позивач з лютого 2002 року по даний час перебуває на обліку спочатку в органах соціального захисту населення, а згодом в органах Пенсійного фонду України і отримує пенсію по другій групі інвалідності, обчислену відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% середньомісячного заробітку, що підтверджується пенсійним посвідченням наявним в матеріалах справи та довідкою медико-соціальної експертизи серії АС № 025422 (а.с. 10, 11).
12. Як вбачається із записів в трудовій книжці позивача, він працював в органах прокуратури з 29.12.1986 по 31.10.2006 року (19 років 10 місяців і 2 дні) та з 15.12.2006 по 11.09.2015 року (дата звільнення) - 8 років 9 місяців і 1 день, а всього 28 років 7 місяців і 3 дні (а.с. 12-14).
13. 23.09.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці з заявою про зарахування до свого загального стажу роботи та вислуги років у прокуратурі час роботи з 03.07.2006 по 31.10.2006 року та із 15.12.2006 року по 16.09.2015 року.
14. Однак відповідач листом від 07.10.2015 року повідомив позивача про те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" із 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", ";Про прокуратуру" та деяких інших законодавчих актів, і тому із зазначеної дати пенсії прокурорам не призначаються, а раніше призначені не перераховуються (а.с. 15-16).
15. 25.01.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці з заявою про перерахунок його пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", додавши довідку прокуратури Вінницької області від 21.01.2016 № 18/2 про розмір середньомісячного заробітку (а.с. 31-34).
16. Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці листом від 11.02.2016 повідомило позивача про те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" із 01 червня 2015 року пенсії прокурорським працівникам не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються (а.с. 35-37).
17. У зв`язку з тим, що прокуратура Вінницької області внесла неправильні відомості в довідку від 21.01.2016 року № 18/2 про заробітну плату позивача і визнала її недійсною, а натомість видала іншу довідку від 10.02.2016 № 18/26 про середньомісячний заробіток, позивач 11.03.2016 року повторно звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії (а.с. 39-42), однак відповідач листом від 15.03.2016 року повторно відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії із тих самих підстав (а.с. 43-45).
18. 25.05.2016 року прокуратура Вінницької області видала позивачу нову довідку про середньомісячний заробіток (а.с. 82), у зв`язку з чим позивач подав вказану довідку на розгляд відповідачу, однак відповідач листом від 01.06.2016 року відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії із вищевказаних підстав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
21. За змістом ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".