ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/1650/16
адміністративне провадження №К/9901/10557/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/1650/16
за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлової Оксани Ростиславівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 яка подана його представником ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Безименної Н.В., суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державного реєстратора на нерухоме майно Приватного реєстратора Київського міського нотаріального округу Коптєлової Оксани Ростиславівни (надалі також - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення № 227873965 від 20.01.2016 року державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлової Оксани Ростиславівни про відмову у державній реєстрації права власності;
1.2. зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлову Оксану Ростиславівну відповідно до заяви № 15269839 від 14.01.2016 року та доданих до неї документів здійснити державну реєстрацію права власності на 1/2 будівлі по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення № 227873965 від 20.01.2016 є протиправним оскільки прийняте за умови подачі заявником неповного пакету документів, необхідних для вчинення реєстраційних дій.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 227873965 від 20.01.2016 року державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлової Оксани Ростиславівни про відмову у державній реєстрації права власності. Зобов`язано державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлову Оксану Ростиславівну відповідно до заяви № 15269839 від 14.01.2016 року та доданих до неї документів здійснити державну реєстрацію права власності на 1/2 будівлі по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, що подані документи не відповідали вимогам, встановленим цим Законом, або не давали змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. З огляду викладене суд першої інстанцій дійшов висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 227873965 від 20.01.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлову Оксану Ростиславівну відповідно до заяви №15269839 від 14 січня 2016 року та доданих до неї документів здійснити державну реєстрацію права власності на 1/2 будівлі по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Ухвалено в цій частині нову постанову, якою зобов`язано Державного реєстратора на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлову Оксану Ростиславівну повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №15269839 від 14 січня 2016 року з урахуванням висновків суду. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року залишено без змін.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що належним способом захисту прав позивача у даній справі є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №15269839 від 14 січня 2016 року з урахуванням висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8. Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 15.11.2014 року №17/11-14, необґрунтовано відхилив клопотання позивача про направлення його оригіналу на почеркознавчу експертизу та встановив обставини у справі на підставі недопустимих доказів, а саме - копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.11.2014 року №17/11-14.
9. Верховний Суд ухвалою від 02 лютого 2018 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі №826/1650/16.
10. ФОП ОСОБА_3, який звертався до суду із апеляційною скаргою та є заінтересованою особою у цій справі, надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Позивач 14.01.2016 звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер 15269839) до Приватного реєстратора Київського міського нотаріального округу Коптєлової О. Р., щодо реєстрації нежитлової будівлі в АДРЕСА_1 на праві приватної власності.
12. За наслідком розгляду поданих позивачем документів Приватним реєстратором Київського міського нотаріального округу Коптєловою О. Р. прийнято рішення від 20 січня 2016 року № 27873965 про відмову у задоволенні заяви.
13. Згідно змісту рішення № 27873965 підставою для відмови у державній реєстрації став п. 4 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
При дослідженні поданих позивачем документів відповідачем встановлено, що заявлене право не підлягає державній реєстрації оскільки під час реєстрації заяви про реєстрацію права власності нового власника за правочином в Державному реєстрі прав встановлено факт скасування запису про реєстрацію.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
15. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
16. Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що відповідач протиправно відмовилась зареєструвати за позивачем право власності на нерухоме майно, а саме - 1/2 будівлі по АДРЕСА_1, набуте ним на підставі договору купівлі - продажу від 14.01.2016 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 .
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, інша особа - ФОП ОСОБА_3, який був заявником апеляційної скарги по дані справі, також претендує на дане нерухоме майно, на підтвердження чого надав договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 15.11.2014 року №17/11-14, укладений між ним та ОСОБА_5 на 1/2 будівлі по АДРЕСА_1 .
У запереченнях на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до Листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київради від 06.12.2017 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відсутні відомості про присвоєння адреси " АДРЕСА_1". Натомість є відомості про об`єкт нерухомого майна - торгівельний павільйон за адресою " АДРЕСА_1 ", який ФОП ОСОБА_3 використовує у підприємницькій діяльності і сплачує за нього земельний податок та пайові внески до бюджету м.Києва.
Вказав, що договір купівлі - продажу нерухомого майна за адресою " АДРЕСА_1 " від 14.01.2016 року, укладений між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_4 (продавець) за відсутності права власності ОСОБА_4 на дане нерухоме майно, що встановлено рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі №761/7609/16-ц.
17. З цього приводу судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 2 зазначеного договору, право власності продавця на вказане нерухоме майно підтверджується рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2013 року у справі №2/291/638/13р.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 27 травня 2014 року у справі №2/291/638/13р скасовано рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2013 року та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50 м. кв. від 04 квітня 2012 року та визнання права власності на вказану будівлю за ОСОБА_4
18. Проте, суди, задовольняючи позовні вимоги, вказали, що дані обставини не були зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні про відмову у державній реєстрації за позивачем права власності на спірне майно, а тому не мають визначального значення при вирішенні даного спору.
При цьому, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
19. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
20. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.