ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12604/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
позивача - адвокат Бурносов Є.В.
відповідача - адвокат Шуліма Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Керуючого санацією ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" Пилипчук С.А.
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 19.06.2019
у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючого), Сотнікова С.В., Доманської М.Л.
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 20.12.2018
у складі судді: Ващенко Т.М.
у справі № 910/12604/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ"
до Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод"
про стягнення 1 634 187,32 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. ТОВ "Компанія "ІТЕМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" про стягнення 1 634 187,32 грн., з яких: 1 028 913,65 грн. інфляційних втрат та 605 273,67 грн. 3% річних.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/12604/18 позов задоволено повністю.
3. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у даній справі апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/12604/18 змінено. Стягнуто з ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" на користь ТОВ "Компанія "ІТЕМ" 931 835,38 грн. інфляційних втрат та 109 950,42 грн. 3% річних, 15 624,78 грн. судового збору за подачу позовної заяви. В частині стягнення 592 401, 50 грн., закрито провадження у справі. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/12604/18 залишено без змін.
5. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
5.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 у справі № 16/401 стягнуто з Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" 5 718 658,88 грн. заборгованості за виконані позивачем та не оплачені відповідачем роботи з розбирання, мийки та дефектовки автомобільної техніки за Договором № 25/03 від 10.03.2006. Крім того, означеним рішенням стягнуто з Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. інформаційних витрат. Стягнуто грошові кошти в загальному розмірі 5 744 276,88 грн. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 у справі № 16/401 набрало законної сили 17.12.2007.
5.2 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 порушено провадження у справі № 43/122 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" про банкрутство Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод".
5.3 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 43/122 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" (код ЄДРПОУ 33383016), який подав заяву про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 07790672) на суму 5 744 276,88 грн.
5.4 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011 у справі № 43/122 визнано кредитором Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" на суму 5 744 276,88 грн.
5.5 Постановою Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 43/122, зокрема, визнано Державне підприємство "Київський автомобільний ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 07790672) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; постановлено, що строк виконання всіх грошових зобов`язань є таким, що настав 13.02.2014; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 13.02.2014.
5.6 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122, зокрема, визнано кредитором Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" (ідентифікаційний код 33383016) на суму 6 336 678, 38 грн., з яких: 5 744 276, 88 грн. - вимоги четвертої черги, а 592 401, 50 грн. - вимоги шостої черги.
5.7 Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 яка, залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2018, постанову Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 43/122 скасовано, справу № 43/122 повернуто до Господарського суду міста Києва.
5.8 20.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" про стягнення 1 634 187,32 грн., з яких: 1 028 913,65 грн. інфляційних втрат за період з 28.03.2011 по 30.09.2014 та 605 273,67 грн. 3% річних за період з 28.03.2011 по 30.09.2014.
5.9 Зазначені суми позивачем нараховано на визнану рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 у справі № 16/401 та ухвалою Господарського суду міста Києва попереднього засідання від 26.08.2011 у справі № 43/122 про банкрутство ДП "КАРЗ", внесену до реєстру вимог кредиторів конкурсну заборгованість відповідача в сумі 5 744 276,88 грн., які були нараховані позивачем за період з 28.03.2011 по 30.09.2014 у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості робіт з розбирання, мийки та дефектовки автомобільної техніки за Договором № 25/03 від 10.03.2006.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 08.07.2019 керуючий санацією ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" Пилипчук С.А. через Північний апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 119 від 05.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/12604/18, підтвердженням чого є відтиск вхідного штампу Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
22.07.2019 касаційну скаргу керуючого санацією ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" Пилипчук С.А. Вих. № 119 від 05.07.2019 разом зі справою № 910/12604/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/12604/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.08.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/12604/18 за касаційною скаргою керуючого санацією ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" Пилипчук С.А. Вих. № 119 від 05.07.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018; призначено розгляд касаційної скарги на 01.10.2019 об 10 год. 15 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.
10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
10.1 Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності.
10.2 З 13.02.2014 по 30.11.2017 ДП ʼʼКАРЗʼʼ перебувало у ліквідаційній процедурі та керувалось положеннями Закону України ʼʼПро відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомʼʼ в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013, а тому в період з 13.02.2014 по 30.11.2017 існувала встановлена законом заборона (мораторій) щодо нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних на грошові зобов`язання термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
11. ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" подано письмові пояснення до касаційної скарги.
12. Представник скаржника в судовому засіданні 01.10.2019 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані постанову та рішення без змін.
14. Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2019 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122, зокрема, визнано кредитором Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" (ідентифікаційний код 33383016) на суму 6 336 678, 38 грн., з яких: 5 744 276, 88 грн. - вимоги четвертої черги, а 592 401, 50 грн. - вимоги шостої черги.
19. 20.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" про стягнення 1 634 187,32 грн., з яких: 1 028 913,65 грн. інфляційних втрат за період з 28.03.2011 по 30.09.2014 та 605 273,67 грн. 3% річних за період з 28.03.2011 по 30.09.2014.
20. Зазначені суми позивачем нараховано на визнану рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 у справі № 16/401 та ухвалою Господарського суду міста Києва попереднього засідання від 26.08.2011 у справі № 43/122 про банкрутство ДП "КАРЗ", внесену до реєстру вимог кредиторів конкурсну заборгованість відповідача в сумі 5 744 276,88 грн., які були нараховані позивачем за період з 28.03.2011 по 30.09.2014 у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості робіт з розбирання, мийки та дефектовки автомобільної техніки за Договором № 25/03 від 10.03.2006.
21. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
22. Згідно зі статтями 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
23. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
24. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
25. Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
26. За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
27. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
28. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).
29. Таким чином, у розумінні положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.