Постанова
іменем України
01 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 757/18693/15-к
провадження № 51-8324км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Білик Н.В., Ємця О.П., |
| за участю: секретаря судового засідання | Червінської М.П., |
| прокурора | Сингаївської А.О., |
| виправданої захисника | ОСОБА_1 , Чаплієвої К.В., |
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурорів, які брали участь у кримінальному провадженні в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2018 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нова СинявкаСтаросинявського району Хмельницької області, жительки м. Києва,
виправданої у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що вона, працюючи головним бухгалтером ТОВ "Страбіс-Агро", з метою ухилення від сплати податків, порушуючи вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, безпідставно завищила суму витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, за період з 01 квітня 2011 року до 31 грудня 2012 року. В результаті цих дій Товариство не сплатило до державного бюджету України податків на загальну суму 805 864 грн, що більше ніж у тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Такі дії орган досудового розслідування кваліфікував як умисне ухилення від сплати податків на прибуток до державного бюджету України у значних розмірах, вчинене службовою особою.
2. Печерський районний суд м. Києва вироком від 18 квітня 2017 року виправдав ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу інкримінованого злочину.
3. Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 22 травня 2018 року залишив без змін виправдувальний вирок суду першої інстанції.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. В аналогічних за змістом і доводами касаційних скаргах прокурори, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
5. Прокурори вважають, що надані стороною обвинувачення докази, зокрема акт податкової перевірки від 12 березня 2014 року, висновок судово-економічної експертизи від 19 травня 2015 року та показання свідка ОСОБА_3 у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні. На переконання скаржників, визнання підприємством порушень, викладених в акті податкової інспекції, та факт сплати податкового боргу свідчить про умисел виправданої на ухилення від сплати податків. Стверджують, що покладені в основу вироку висновки судово-економічної експертизи від 30 листопада 2015 року та судово-економічного дослідження від 09 червня 2015 року є недопустимими доказами, оскільки їх отримано з порушенням статей 290, 349 КПК.
6. Апеляційний суд, на думку сторони обвинувачення, не дотримався положень статей 370, 419 КПК, належним чином не розглянув апеляційної скарги прокурора, не дав умотивованих відповідей на всі викладені у ній доводи, залишив поза увагою допущене місцевим судом неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
7. У поданих до Суду письмових запереченнях захисник та виправдана вважають, що суди правильно застосували норми процесуального та матеріального права, а тому просять залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін.
8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників касаційного розгляду
9. У судовому засіданні прокурор не підтримала касаційних вимог сторони обвинувачення і вважала, що доводи, викладені у скаргах, зокрема щодо недопустимості судово-економічних експертиз, не ґрунтуються на матеріалах справи й вимогах закону.
10. Виправдана та її захисник погодилися з позицією прокурора у судовому засіданні, заперечили проти задоволення касаційних скарг та просили залишити оскаржені судові рішення без зміни.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, Суд дійшов висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
12. У касаційних скаргах прокурори переважно не погоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи. Однак у силу статей 433 та 438 КПК Суд не має права досліджувати докази та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
13. Згідно з положеннями частини 3 статті 62 Конституції України та статті 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.