Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 201/11354/15-ц
провадження № 61-5338св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року у складі судді Батманова В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення майна,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та повернення майна.
В обґрунтування вимог посилалася на те, що 01 квітня 2014 року між нею (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди № 2, відповідно до якого орендодавець передає в строкове користування столові прибори, посуд, приладдя, меблі, побутову техніку, обладнання, а орендар приймає майно та використовує його за цільовим призначенням виключно та в межах нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 6.2 договору оренди строк оренди починається з дати підписання сторонами акта приймання-передання майна (4 квітня 2014 року) та закінчується 01 квітня 2017 року.
Орендарем не виконані вимоги договору оренди щодо страхування майна, вона систематично не дотримувалася вказівок орендодавця щодо порядку використання майна та погіршувала його стан. У зв`язку з цим на адресу відповідача направлено повідомлення від 03 липня 2015 року про дострокове розірвання договору оренди та повернення майна. Відповідь позивач не отримала.
На підставі викладеного позивач просила розірвати договір оренди та зобов`язати відповідача повернути майно, визначене відповідно до умов договору оренди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного міста Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року позов задоволено. Розірвано договір оренди № 2, укладений 1 квітня 2014 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . майно, визначене відповідно до умов договору оренди № 2 від 01 квітня 2014 року. Стягнено з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн.
Суд мотивував своє рішення тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди (невиконання вимог договору про страхування орендованого майна, порушення порядку використання майна та погіршення його стану), наявні підстави для його розірвання та зобов`язання відповідача повернути позивачу передане в оренду майно.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Рішення Жовтневого районного міста Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року скасовано в частині повернення майна та стягнення судових витрат і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні вимог до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути майно.
Суд мотивував своє рішення ненаданням позивачем доказів, які б підтверджували, що все майно, зазначене в акті приймання-передачі орендарю майна, відповідач позивачу не повернув.
Постановою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи, на підставі недопустимих доказів.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ОСОБА_2 повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . майно, визначене відповідно до умов договору оренди № 2 від 01 квітня 2014 року та ухвалити в цій частині нове ріння, яким відмовити у задоволенні цих вимог, повністю скасувати рішення суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
15 липня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, а також не встановив фактичні обставини справи, зокрема, стосовно того, що майном користується ОСОБА_5
Вказує, що рішення суду першої інстанції є не зрозумілим для виконання.
Відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 01 квітня 2014 між фізичною особою-підприємцем Захаровою Н. Г . (орендодавцем) та ОСОБА_2 (орендарем) укладено договір оренди № 2, відповідно до якого орендодавець передає в строкове користування столові прибори, посуд, приладдя, меблі, побутову техніку, обладнання, а орендар приймає майно та використовує його за цільовим призначенням виключно та в межах нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання умов договору оренди сторонами підписано акти приймання-передачі майна від 04 квітня 2014 року (додаток № 1 та додаток № 1/1 до договору), згідно з якими загальна вартість майна, що передається в оренду, становить 814 294,03 грн.
Відповідно до пункту 3.3 договору орендар зобов`язаний використовувати майно на умовах, визначених договором оренди; своєчасно за власні кошти застрахувати майно на користь орендодавця; підтримувати майно в технічно справному стані; самостійно або на вимогу орендодавця власними коштами забезпечити підтримання майна у стані, не гіршому ніж на дату укладення договору; після закінчення строку договору або після його дострокового розірвання не пізніше 5 календарних днів в повному обсязі повернути майно орендодавцю в технічно справному стані на підставі акта передавання-приймання, який підписується сторонами.
Згідно з пунктом 6.2 договору оренди строк оренди починається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна в оренду та закінчується 01 квітня 2017 року.
Пунктом 6.7 договору передбачено, що орендодавець має право достроково розірвати договір оренди в односторонньомупорядку шляхом надання письмового повідомлення за п`ять календарних днів до дати розірвання договору у випадку, якщо орендар використовує майно всупереч його функціонального призначення, дозволеному використанню та умовам договору; орендар заборгував сплату будь-яких платежів за договором оренди більш ніж на один місяць або ж не виконав свої зобов`язання щодо страхування майна, встановлені пунктом 4.1 договору оренди; орендар систематично не дотримується правил, інструкцій і вказівок, виданих орендодавцем щодо порядку використання майна. Відповідно до пункту 6.8 договору у випадках одностороннього розірвання договору орендодавцем з викладених підстав договір буде розірвано через десять календарних днів після відправлення відповідного повідомлення орендодавцем на юридичну адресу орендаря, якщо орендар не виправив допущені порушення протягом вказаного строку. Орендар зобов`язаний повернути майно протягом десяти календарних днів з дати розірвання договору оренди.
Всупереч вимогам договору орендарем не виконані вимоги про страхування майна та орендар систематично не дотримується вказівок орендодавця щодо порядку використання майна, погіршує його стан.
Орендодавцем на адресу орендаря 06 липня 2015 року направлено повідомлення від 03 липня 2015 року про дострокове розірвання договору оренди та повернення орендованого майна. Відповіді щодо вказаного повідомлення позивачем не отримано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права