Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 2-3676/04
провадження № 61-25260св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення виконкому Кам`янець-Подільської міської ради № 892 від 11 червня 1998 року їй на праві власності належить літня кухня у будинковолодінні по АДРЕСА_1 .
У 2000 році в результаті проведеного перепланування вона збудувала двоповерховий будинок, який зблоковано з господарськими будівлями та літньою кухнею і в результаті реконструкції та об`єднання будівель було отримано приміщення на першому поверсі: вітальня розміром 15,20 кв. м, кухня 10,90 кв. м, веранда 10,4 кв. м, санвузол 7,80 кв. м, коридор 2,10 кв. м, кладова 1,40 кв. м; на другому поверсі: дві спальні розміром 9 кв. м та 9,2 кв. м, коридор розміром 6,40 кв. м, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам для проживання та протипожежним вимогам. ОСОБА_1 вказувала, що на цій земельній ділянці побудовані цегляний сарай розміром 4,74х3,27 м та баня розміром 2,09х2,70 м.
ОСОБА_1, посилаючись на те, що виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради їй відмовлено у прийнятті в експлуатацію вищевказаних будівель та споруд з посиланням на проведення забудови без відповідного дозволу, просила суд визнати за нею право власності на самочинне будівництво.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на сарай із цегли розмірами 4,74х3,27 м, на баню із цегли розміром 2,09х2,70 м та на двоповерховий житловий будинок, в якому знаходяться: на першому поверсі - вітальня розміром 15,20 кв. м, кухня 10,90 кв. м, веранда 10,40 кв. м, санвузол 7,80 кв. м, коридор 2,10 кв. м, кладова 1,40 кв. м; на другому поверсі: дві спальні розміром 9,00 кв. м та 9,20 кв. м, коридор розміром 6,40 кв. м, які знаходяться у будинковолодінні АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що самочинне будівництво двоповерхового житлового будинку в західній частині домоволодіння, який зблоковано з господарськими будівлями і літньою кухнею здійснювалось позивачем за згодою користувачів земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти; під час їх будівництва не було порушено санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги й спірне будівництво не порушувало права інших осіб, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірні об`єкти нерухомості відповідно до положень частини п`ятої статті 376 ЦК України.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
У травні 2017 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2004 року, у якій просила його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити з підстав неповного з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права.
ОСОБА_2 зазначала, що на підставі рішення Кам`янець-Подільського міського суду Хмельницької області від 28 січня 1998 року вона є власником ј частини будинку АДРЕСА_1 і на частині земельної ділянки, що прилягає до її частки будинку вона добудувала прибудову розміром 4,33х7,47 м у зв`язку з чим звернулась до суду з позовом до співвласників житлового будинку про встановлення порядку користування земельною ділянкою у дворі спільного користування.
Під час розгляду справи їй стало відомо, що 04 жовтня 2004 року Кам`янець-Подільський міський суд Хмельницької області ухвалив рішення, яким визнав за її сусідкою ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований двоповерховий будинок з добудованою верандою, при цьому суд не врахував, що споруди знаходяться на земельній ділянці спільного користування, оскільки у встановленому порядку вилучення земельної ділянки, виділу, поділу як будинковолодіння, так і земельної ділянки не відбувалось. На думку ОСОБА_2, ОСОБА_1, не маючи належного дозволу ні від співвласників будинковолодіння, ні від власника земельної ділянки, незаконно забудувала територію земельної ділянки спільного користування, за рахунок чого був звужений прохід до земельної ділянки ОСОБА_3, який на сьогодні вимагає демонтажу і перенесення мурованого паркану ОСОБА_2, що був збудований ще до зведення самочинного будівництва ОСОБА_2
ОСОБА_2 вказувала, що визнаючи за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво, суд не залучив до участі у справі всіх співвласників будинковолодіння АДРЕСА_1, чим порушив їхні права.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 09 червня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2004 року.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 09 листопада 2017 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.
Ухвала суду мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов`язки ОСОБА_2, а тому вона не відноситься до осіб, які мають право оскаржити в апеляційному порядку це рішення.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 09 листопада 2017 року, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що частина земельної ділянки, площа якої згідно акту розподілу 871,7 кв. м після перерозподілу спадщини перейшла у спільне користування ОСОБА_2, ОСОБА_1 (якій свою частку подарувала ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 (якому свою частку подарував ОСОБА_5 ), тому використання цієї частини земельної ділянки повинно відбуватися за взаємною згодою співвласників на підставі статті 88 ЗК України. ОСОБА_1 у порушення статей 376, 413 ЦК України використала більшу частину земельної ділянки в своїх інтересах, чим порушила права та інтереси ОСОБА_2 .
У грудні 2017 року ОСОБА_1 надала заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду без змін.
Заперечення мотивовані безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки ОСОБА_2 не є власником чи користувачем земельної ділянки на якій побудований будинок ОСОБА_1 . Вказує, що ОСОБА_2 знала про початок будівництва у 1998 році, проте з апеляційною скаргою звернулася лише у 2017 році.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2004 року та ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 09 листопада 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.