Постанова
іменем України
01 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 443/739/17
провадження № 51-9445 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Макаровець А.М. та Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Деруна А.І.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2018 року в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140200000581 та 12017140200000144, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, частиною 3 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, частиною 3 статті 15 і частиною 3 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, частиною 1 статті 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
На підставі статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з часу приведення вироку до виконання та зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 09 червня по 11 липня 2017 року.
Задоволено позовні вимоги потерпілих. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 завдану ним майнову шкоду на користь: ОСОБА_2 в розмірі 50 405 грн, ОСОБА_3 - 3750 грн, ОСОБА_4 - 31 000 грн, ОСОБА_5 - 20 400 грн, ТОВ "Будремпослуги" - 14 705 грн, ПП " Агрофірма Садко" - 18 400 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1094,04 грн витрат на залучення експерта.
Постановлено знищити речові докази, а саме металевий прут, чорну шерстяну шапку, ліхтарик, що зберігаються в камері схову Жидачівського ВП.
Також постановлено повернути ТОВ "Будремпослуги" дві дерев`яні дошки.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за злочини, вчинені за таких обставин.
Протягом 2015 року ОСОБА_1 шляхом зняття шибки вікна проник до складського приміщення ПП "Агрофірма Садко", яке розташоване в с. Піддістряни Жидачівського району Львівської області, звідки таємно викрав майно потерпілого, чим завдав ПП "Агрофірма Садко" майнової шкоди на загальну суму 18 400 грн.
Крім того, ОСОБА_1 у ніч на 11 червня 2016 року шляхом демонтажу стіни проник до складського приміщення, яке розташоване на АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 19 430 грн.
Також засуджений у ніч на 23 вересня 2016 року шляхом пошкодження рами вікна проник до складського приміщення, розташованого на АДРЕСА_8 у тому ж місті, звідки повторно таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4, завдавши йому майнової шкоди на загальну суму 21 000 грн.
До того ж ОСОБА_1 у ніч на 26 листопада 2016 року, розбивши шибку вікна, проник до підсобного приміщення на території корівника, розташованого в с. Заліски Жидачівського району Львівської області, звідки таємно повторно викрав майно потерпілого ОСОБА_5, чим завдав йому майнової шкоди на загальну суму 20 400 грн.
У період часу з 17:30 21 грудня 2016 року по 09:00 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 шляхом вільного доступу з території деревообробного комбінату, який розташований на АДРЕСА_9, повторно таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_4, завдавши йому майнової шкоди на загальну суму 10 000 грн.
Крім того, ОСОБА_1 у ніч на 21 грудня 2016 року шляхом зриву навісних замків проник до приміщення столярного цеху ТОВ "Будремпослуги", розташованого на АДРЕСА_7 у тому ж місті, звідки повторно таємно викрав майно ТОВ "Будремпослуги", завдавши майнової шкоди на загальну суму 14 705 грн.
Також ОСОБА_1 у ніч на 09 січня 2017 року шляхом зриву навісного замка проник до офісного приміщення, розташованого на АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, чим завдав йому майнової шкоди на загальну суму 30 975 грн.
При цьому ОСОБА_1 у період часу з січня по 15 лютого 2017 року шляхом взлому бокових дверей проник до складського приміщення за зазначеною вище адресою, звідки повторно таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3 , завдавши йому майнової шкоди на загальну суму 3750 грн.
19 лютого 2017 року ОСОБА_1 проник через паркан на територію згаданого вище ТОВ "Будремпослуги", звідки повторно таємно намагався викрасти майно на загальну суму 729 грн, але коли перетягував дошку через паркан, був виявлений та затриманий ОСОБА_4, внаслідок чого не довів свого злочинного умислу до кінця з причин, які не залежали від його волі. Цього ж дня ОСОБА_1 під час конфлікту із ОСОБА_4 з приводу вчинення ним замаху на таємне викрадення майна із території вказаного товариства, умисно двічі вдарив ОСОБА_4 металевим ломом по голові та один раз по спині, внаслідок чого заподіяв останньому по одному синцю на лобній та лівій лопаткових ділянках, які належить до легкого тілесного ушкодження.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2018 рокувирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2018 року залишено без зміни.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з постановленими щодо нього рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час обшуку в нього незаконно було вилучено речі та інструменти, а також викрадено гроші та ювелірні вироби його матері, чимпорушено вимоги частини 1 статті 236 Кримінального процесуального закону (далі - КПК).
Зазначає, що така слідча дія як впізнання речей проводилася з порушенням вимог частини 1 статті 229 КПК.
Крім того, оспорює свою вину по епізоду крадіжок у "ПП "Агрофірма Садко" протягом 2015 року. Вказує, що впізнання речей було проведено 16 березня 2017 року, тобто після його затримання 20 лютого 2017 року. При цьому вказує, що представник потерпілого запізно звернувся із заявою про вчинення злочину, а саме 02 березня 2017 року, та не надав документи на підтвердження того, що викрадені речі належать "ПП "Агрофірма Садко".
Також оспорює свою вину за епізодами крадіжок, вчинених 11 червня, 23 вересня, 21 та 22 грудня 2016 року, 09 січня 2017 року. Мотивує тим, що впізнання речей проводилося з порушенням кримінального процесуального закону. Також посилається на те, що він не мав технічної можливості вчинити злочини за епізодами від 11 червня 2016 року та 09 січня 2017 року, а докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, не доводять його вини у вчиненні крадіжок. При цьому вказує, що вилучені у нього речі належать саме йому.
Крім того, посилається на те, що в аудіозаписі судового засідання відсутні показання потерпілих та свідків, потерпілими документально не підтверджено, що викрадене майно належить саме їм, а судами першої та апеляційної інстанцій не вирішено в порядку статті 368 КПК питання про долю речових доказів, щодо яких заявлено цивільні позови про їх відшкодування.
Тобто акцентує увагу на тому, що під час постановлення вироку не вирішено питання про повернення речей йому чи потерпілим та не вказано, де ці речі знаходяться. А його клопотання щодо неповернення речей було проігноровано апеляційним судом.
До того ж вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не зараховано йому у строк покарання строк перебування на стаціонарній судово-психіатричній експертизі та попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Від представника потерпілого ПП "Агрофірма Садко" Дідуха Л.Є. надійшло клопотання про здійснення розгляду кримінального провадження без його участі.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи в касаційній скарзі та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до статті 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
У касаційній скарзі засуджений, серед іншого, не погоджується з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, що згідно зі статями 433,438 КПК не є предметом перевірки в касаційному порядку. А тому суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції об`єктивно, повно і всебічно встановлено обставини кримінального провадження.
Так, в основу вироку суд першої інстанції обґрунтовано поклав показання представників потерпілого ПП "Агрофірма Садко" - ОСОБА_6 , ТОВ "Будремпослуги" - ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо того, коли, де і в якій кількості було вчинено крадіжки; показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які впізнали знайдені під час обшуку в будинку засудженого речі, викрадені з приміщення ТОВ "Будремпослуги"; показання свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 19 лютого 2017 року він разом зі своїм батьком ОСОБА_4 затримали ОСОБА_1 під час вчинення ним крадіжки з території ТОВ "Будремпослуги", та показав, що під час затримання засуджений умисно вдарив його батька залізним ломом по голові та спині, внаслідок чого заподіяв легкі тілесні ушкодження.
Також суд першої інстанції належно оцінив показання самого засудженого, який у судовому засіданні визнав вину лише за епізодом замаху на крадіжку від 19 лютого 2017 року, а саме коли він таємно намагався викрасти дерев`яний брус, однак був виявлений та затриманий ОСОБА_4 .
При цьому районний суд дійшов висновку, що невизнання засудженим своєї вини є обраним ним способом захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, а його вину підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами.
Суд ретельно дослідив письмові докази, а саме: акти від 09 березня 2017 року, 11 червня, 23 вересня 2016 року, 26 листопада, 22 грудня 2016 року та 10 січня, 15 лютого 2017 року про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у потерпілих ПП "Агрофірма Садко", СПД ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_11, ТОВ "Будремпослуги", ФОП ОСОБА_3, під час якої виявлено відсутність майна; протоколи пред`явлення речей для впізнання від 16, 21 - 23 березня 2017 року, зі змісту яких вбачається, що представник потерпілого ПП "Агрофірма Садко" - директор цього підприємства ОСОБА_6, потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 серед знайдених під час обшуку в будинку ОСОБА_1 і пред`явлених для впізнання речей впізнали викрадені у них речі; висновок експерта від 30 травня 2017 року № 11/877, з якого вбачається, що два сліди низу взуття, вилучені за фактом крадіжки з деревообробного комбінату, розташованого на АДРЕСА_2, за типом візерунка та взаєморозміщенням їх елементів, залишені взуттям із таким же візерунком підошви, як і візерунок підошви пари черевик, вилучених у засудежного; протокол обшуку від 20 лютого 2017 року та фотознімки до нього, зі змісту якого видно, що під час проведення обшуку в житловому будинку та інших приміщеннях за адресою АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1, виявлено та вилучено майно, викрадене у потерпілих у цьому кримінальному провадженні; заяву потерпілого ОСОБА_4 від 20 лютого 2017 року про заподіяння йому невідомою особою тілесних ушкоджень металевим прутом під час затримання останнього при спробі вчинити крадіжку дерев`яної крокви з території ТОВ "Будремпослуги"; висновок експерта від 20 лютого 2017 року № 27/2017, згідно з яким у ОСОБА_4 виявлено по одному синцю в лобній та лівій лопатковій ділянках, які утворилися від дії тупого предмета, могли виникнути 19 лютого 2017 року та належать до легкого тілесного ушкодження. Також місцевим судом було враховано й інші докази.