ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1746/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Случа О. В.,
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача - Сукненко Л. А.,
відповідача - Годятської А. В., Коненко О. С.,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (судді: Чорна Л. В., Михальська Ю. Б., Іоннікова І. А.) і рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2019 (суддя Кошик А. Ю.) у справі
за позовом Громадської організації "Садове товариство "Сонячний"
до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Садівницького товариства "Мічурінець",
про зобов`язання укласти договір про постачання електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Громадська організація "Садове товариство "Сонячний" (далі - ГО "СТ "Сонячний") звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою, в якій просила зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго") укласти з ГО "СТ "Сонячний" договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є типовим договором згідно з Додатком № 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правил НКРЕКП).
1.2. В обґрунтування позовних вимог ГО "СТ "Сонячний" посилалася на те, що позивач є правомочним власником комплектної трансформаторної підстанції. Однак, відповідач безпідставно ухиляється від укладення з позивачем договору про постачання електричної енергії, що суперечить положенням частини 6 статті 179, статті 275 Господарського кодексу України, вимогам підпункту 1.2.15 пункту 1.2 Розділу І Правил НКРЕКП.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі № 911/1746/18, позовні вимоги ГО "СТ "Сонячний" до ПрАТ "Київобленерго" про зобов`язання укласти договір про постачання електричної енергії задоволено повністю. Зобов`язано ПрАТ "Київобленерго" укласти з ГО "СТ "Сонячний" договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є типовим договором згідно з Додатком № 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018. Стягнуто з ПрАТ "Київобленерго" на користь ГО "СТ "Сонячний" 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства ухиляється від укладення з позивачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 і рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2019 у справі № 911/1746/18, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ПрАТ "Київобленерго" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2019 у справі № 911/1746/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги ПрАТ "Київобленерго" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені в результаті неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. На думку скаржника, ухвалюючи рішення, суди порушили постанову НКРЕКП від 08.11.2018 № 1382 "Про видачу Приватному акціонерному товариству "Київобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", оскільки з 01.01.2019 відповідач не має права на здійснення діяльності з постачання електричної енергії з огляду на відсутність відповідної ліцензії. При цьому скаржник зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
3.3. ГО "СТ "Сонячний" направила відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
4. Обставини, встановлені судами
4.1. Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2017 у справі № 911/3105/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 24.05.2018, визнано за ГО "СТ "Сонячний" право власності на 1/3 частку на комплектну трансформаторну підстанцію КТП-100/10/0.4 (250 кВа), розташовану на земельній ділянці площею 0,40 га в селі Новосілки Макарівського району Київської області, що належить на праві колективної власності позивачу, та встановлено належність Садівницькому товариству "Меркурій" (далі - СТ "Меркурій") права власності на 1/3 частку комплектної трансформаторну підстанцію КТП-100/10/0.4 (250 кВа).
Під час розгляду справи № 911/3105/17 судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Макарівської районної ради народних депутатів від 26.04.1988 № 84 було затверджено проекти організації і забудови колективних садів, зокрема, об`єднаного садового товариства "Перлина" в с. Новосілки, до складу якого входили, серед інших, Садове товариство "Мічурінець" (далі - СТ "Мічурінець" )в кількості 42 ділянки на площі 3,0 га, СТ "Меркурій" в кількості 56 ділянок на площі 4,0 га, та ГО "СТ "Сонячний" в кількості 84 ділянок на площі 6,0 га.
ГО "СТ "Сонячний" було створене з працівників Інституту проблем міцності АН УРСР, СТ "Меркурій" - з працівників Українського науково-дослідного інституту торгівлі і громадського харчування, а СТ "Мічурінець" - з працівників Вищого ракетного інженерного училища ім. С.М. Кірова, які й отримали дачні ділянки в с. Новосілки Макарівського району Київської області.
Рішенням Новосілківської ради народних депутатів Макарівського району Київської області "Про приватизацію земель садівницького товариства "Сонячний" ІПМ НАН України" № 8 від 30.09.1994 було надано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки громадянам України - членам садового товариства "Сонячний" ІПМ НАН України площею 6 га, яка фактично використовується садівницьким товариством і його членами.
На підставі вказаного рішення садівничому товариству "Сонячний" було видано Державний акт від 11.09.1995 на право колективної власності на землю площею 1,12 га для загального користування (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 169).
Наприкінці 1995 року за кошти членів, що входять до ГО "СТ "Сонячний", а також членів СТ "Меркурій" було придбано, встановлено та налагоджено роботу комплектної трансформаторної підстанції КТП-100/10/0,4 (250 кВа) для електропостачання садових будинків, яка розташована на земельній ділянці, що належить на праві колективної власності позивачу, що підтверджується довідкою № 016/17 від 30.05.2017 інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 001056).
ОСОБА_2 , який є головою ГО "СТ "Сонячний", придбано у ТОВ "НВП ЕНЕРГІЯ" комплектну трансформаторну підстанцвю за договором поставки від 25.04.1996 та що підтверджують також: квитанція до прибуткового касового ордера № 57 від 07.05.1996 за договором поставки від 25.04.1996 на суму 8 950,00 грн, а також лист ТОВ "НВП ЕНЕРГІЯ" № 23/03-96 від 11.03.1996, адресований голові ГО "СТ "Сонячний" ОСОБА_2., в якому йдеться про погодження продажу ГО "СТ "Сонячний" трансформаторної підстанції.
Рішенням у справі № 911/3105/17 досліджено та встановлено обставини щодо придбання та набуття права власності на комплектну трансформаторну підстанцію КТП-100/10/0,4 (250 кВа), яка розташована на земельній ділянці площею 0,40 га в селі Новосілки Макарівського району Київської області, що належить на праві колективної власності ГО "СТ "Сонячний".
4.2. Судами встановлено, що між СТ "Мічурінець" та АЕК "Київобленерго" було укладено 14.09.1998 договір №176-А на користування електричною енергією (для споживачів з малим споживанням електроенергії). Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін електрична енергія споживається через КТП 10/0,4 КВ №603, 63 кВа ПЛ 0,4 кв.
4.3. Позивач звернувся до відповідача 12.06.2018 з вимогою щодо укладення договору про постачання електричної енергії з ГО "СТ "Сонячний". Відповідач листом №20-1/641 від 25.06.2018 повідомив, що у нього відсутні правові підстави укласти договір про постачання електричної енергії, оскільки не розірвано договір з попереднім споживачем і укладення договору буде можливим лише після виконання позивачем умов, передбачених пунктом 4.1.11 КСР. При цьому, відповідач зазначив, що постачання електричної енергії на об`єкти СТ "Меркурій", ГО "СТ "Сонячний" та СТ "Мічурінець" здійснюється на підставі договору №176-А від 14.09.1998, укладеного між ПрАТ "Київобленерго" та СТ "Мічурінець".
4.4. Спір виник у зв`язку з безпідставним, на думку позивача, ухиленням відповідачем від укладення договору, обов`язковість якого передбачена вимогами чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері постачання й споживання електричної енергії.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
5.2. Предметом спору є вимоги позивача про зобов`язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії, обов`язковість якого передбачена вимогами чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері постачання й споживання електричної енергії.
5.3. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення статей 275, 179, 184 Господарського кодексу України, правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, зазначили, що електропостачання можливе за наявності договору. Доказів користування електричною енергією позивачем саме на підставі договору №176-А від 14.09.1998, укладеного між ПрАТ "Київобленерго" та СТ "Мічурінець", матеріали справи не містять.
Позивач не має права змінювати, розірвати або ініціювати розірвання вказаного договору, оскільки не є стороною договору. Позивач є самостійною юридичною особою і співвласником трансформаторної підстанції (щодо 1/3 частки), договір № 176/А від 14.09.1998 жодним чином не регулює безпосередньо відносини з електроспоживання позивача і ставить його в залежність від СТ "Мічурінець". Договором №176А від 14.09.1998 передбачена приєднана потужність 63 кВа, в той час, як відповідна трансформаторна підстанція розрахована на дозволену потужність (250 кВа). Враховуючи, що приєднання до неї є можливим відповідно до встановленого порядку, а позивач позбавлений можливості укласти договір про постачання електричної енергії, який є обов`язковим в силу закону, через відмову відповідача, суди визнали вимоги позивача обґрунтованими.
5.4. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 648 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського від 25.05.2018 у справі № 61/341.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електроенергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Пунктом 2 Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312 встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з підпунктом 1.2.7. пункту 1.2 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.