Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 183/6027/14
провадження № 61-24760св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2016 року у складі судді Парфьонова Д. О. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Макарова М. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович, про визнання правочину недійсним,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вищевказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід - ОСОБА_3, якому належав на праві власності будинок АДРЕСА_1 . Враховуючи, що син померлого та її батько - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, вона є спадкоємцем першої черги за законом.
З липня 2007 року ОСОБА_3 перебував на обліку у лікаря-психіатра та проходив стаціонарне лікування у Дніпропетровській обласній психіатричній лікарні, оскільки страждав на розлад психіки. У квітні 2013 року через неадекватну поведінку він був поміщений до психіатричного відділення лікарні, де вона разом із своєю матір`ю ОСОБА_5 відвідували діда.
Позивач зазначав, що у ОСОБА_3 була дружина ОСОБА_6, яка доводилась її батьку мачухою та мала сина, який наразі проживає в Ізраїлі. У 2012 році померла дружина діда, а після її смерті до ОСОБА_3 стала навідуватись сестра дружини сина померлої - ОСОБА_2, яка після смерті діда сповістила про те, що організовує його похорон та необхідності приходити до будинку померлого вже не має, оскільки вона не має права на будинок.
Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вона дізналася про те, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 квітня 2013 року, належний померлому будинок відчужений на користь ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 24 квітня 2013 року між померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_3 під час укладання угоди, не міг керувати своїми діями та розуміти їх значення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року, позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 24 квітня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Б. А. та зареєстрований в реєстрі за № 703. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за правом представлення, а предметом позову є належне померлому на праві власності майно та враховуючи той факт, що на день укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_3 виявляв ознаки хронічного стійкого психічного розладу в формі органічного маревного розладу, не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 183/6027/14 і витребувано її з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
05 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 усвідомлював свої дії, а тому зробив відчуження будинку добровільно, оскільки в повному обсязі погодився з формою та змістом договору.
Відповідач вказує, що ОСОБА_1 є не належним позивачем у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 8 - 9).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1, батьки якої ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка 15 липня 2008 року змінила прізвище на ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 6 - 7).
17 червня 1997 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори за реєстраційним № 3059, відповідно до якого все своє майно заповів ОСОБА_6 (т.1 а. с. 39).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (т. 1 а. с.10).
27 березня 2008 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Кібець Л. Г. за реєстраційним № 374, відповідно до якого все своє майно заповів ОСОБА_10 (т. 1 а. с. 40).
24 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Б. А. та зареєстрований в реєстрі за № 703, за змістом якого ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 23-26).
З отриманих судом відповідей установ охорони здоров`я вбачається, що з жовтня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 перебував на обліку у лікаря-психіатра КЗ "Новомосковська ЦМЛ" ДОР з діагнозом: "Органічний маячний розлад" (т.1 а. с. 68).
26 квітня 2013 року був оглянутий в.о. завідуючого консультативної поліклініки КЗ "ДКПЛ ДОР" за заявою двоюрідної сестри ОСОБА_2 у зв`язку з погіршенням психічного стану, того ж дня оглянутий ЛКК.
Рішенням ЛКК був госпіталізований до КЗ "ДКПЛ ДОР" в примусовому порядку без усвідомленої згоди з діагнозом органічний маячний розлад. Тривалий час знаходився на лікуванні (т. 1 а. с.90).
Таким чином, ОСОБА_3 чотири рази знаходився на стаціонарному лікуванні КЗ "ДКПЛ ДОР", остання госпіталізація - з 26 квітня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с.94).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (т. 1 а. с.11).
Відповідно до довідки завідувача Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області № 546/02-14 від 01 липня 2014 року, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та є спадкоємцем за законом за правом представлення (т. 1 а. с. 122).
За висновком посмертної судово-психіатричної комісійної експертизи КЗ "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" Дніпропетровської обласної ради від 16 червня 2016 року № 13, ОСОБА_3 за життя в період часу та на момент складання договору купівлі-продажу від 24 квітня 2013 року, виявляв ознаки хронічного стійкого психічного розладу в формі органічного маревного розладу. За своїм психічним станом на момент укладення договору, не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
У відповідності до описової частини висновку експерта, під час дослідження медичної документації встановлено, що ОСОБА_3 з 31 липня по 31 серпня 2007 року, з 15 листопада по 14 грудня 2012 року, з 04 лютого по 24 квітня 2013 року, з 26 квітня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КЗ "ДКПЛ ДОР".
В день виписки зі стаціонару 24 квітня 2013 року виписаний з діагнозом: "Органічний маревний розлад. Соціальна недостатність внаслідок порушення життєдіяльності по категоріям: контроль поведінки, спілкування, навчання та трудова діяльність". Рекомендована явка до невропатолога, при необхідності - психіатра, вживання підтримуючого лікування. У відповідності до мотивувальної частини висновку експерта, розлад психіки, діагностований у ОСОБА_3 на підставі дослідженої комісією медичної документації, матеріалів цивільної справи були виражені настільки суттєво, що позбавляли його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними (т. 1 а. с. 178-181).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.