Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 331/344/17-ц
провадження № 61-11269св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Запорізької філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про розірвання договору найму жилого приміщення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору найму житлового приміщення.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що в 2014 році ПАТ "Укртелеком" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у відомчому гуртожитку ПАТ "Укртелеком" за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок відсутності цієї особи понад 6 місяців в зазначеному житловому приміщенні без поважних причин. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2016 року у задоволенні позову ПАТ "Укртелеком" було відмовлено. 29 вересня 2016 року рішення набрало законної сили. Цим рішенням було встановлено, що з 14 серпня 2013 року ОСОБА_1 постійно проживає за кордоном, де працює. Вона звільнилась з роботи у зв`язку з переїздом в іншу місцевість, вибула на постійне місце проживання до іншої країни.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив суд позов задовольнити, розірвати з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, у зв`язку з її вибуттям на постійне проживання до іншого населеного пункту з дня її вибуття - 14 серпня 2013 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 07 серпня 2017 року позов ПАТ "Укртелеком" задоволено. Розірвано з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, у зв`язку з її вибуттям на постійне місце проживання до іншого населеного пункту з дня її вибуття - 14 серпня 2013 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з 14 серпня 2013 року і на момент розгляду справи відповідач перебуває за кордоном, де працює, відповідно до її заяви вона звільнилася з роботи у зв`язку з переїздом в іншу місцевість, вибула на постійне місце проживання до іншої країни, що встановлено рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 21 березня 2016 року у справі № 331/3510/14-ц, яке набрало законної сили 29 вересня 2016 року. Керуючись положеннями частини другої статті 107 ЖК Української РСР, частини другої статті 205 ЦК України, районний суд дійшов висновку про можливість розірвання із відповідачем договору найму житлового приміщення, власником якого є позивач.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 31 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 07 серпня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звертаючись до суду із цим позовом ПАТ "Укртелеком", належним чином не визначився із нормами права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Задовольняючи позовні вимоги, районний суд не врахував, що умови укладення, зміни та розірвання договору найму житла, що належить до приватного житлового фонду, визначаються положеннями ЦК України. Підстави для розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України, однак підставою для її застосування є реальний договір найму житлового приміщення, який між сторонами не укладався.
Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року касаційну скаргу ПАТ "Укртелеком" в особі Запорізької філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 31 січня 2018 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що вирішуючи спір, апеляційний суд посилався як на положення статті 107 ЖК Української РСР, так і на положення статті 651 ЦК України, фактично вийшовши за межі заявлених позивачем позовних вимог, надавши оцінку тим обставинам, на які позивач не посилався як на підставу розірвання договору найму житлового приміщення.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 травня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2017 року у цій справі скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" до ОСОБА_1 про розірвання договору найму жилого приміщення у цій справі відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач ПАТ "Укртелеком" не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову у цій справі, зокрема саме в частині наявності у відповідача ОСОБА_1, як громадянки України іншого конкретного постійного житла в іншому населеному пункті, зокрема, в Іспанії, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову у цій справі та розірвання договору найму житлового приміщення
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, ПАТ "Укртелеком", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Жовтневого районного суду міста Запоріжжя.
15 липня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положення статті 107 ЖК Української РСР, які виникають у цивільних спорах про розірвання договору найму з мешканцями гуртожитку у зв`язку із вибуттям відповідача на постійне місце проживання до іншого населеного пункту з дня вибуття. Вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги встановлені в іншій судовій справі обставини, зокрема, стосовно постійного проживання відповідача за кордоном.
Відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1, подала заперечення на касаційну скаргу в якому вказує, що доводи викладені в касаційній скарзі є юридично неспроможними. Зазначає, що на правовідносини, які виникли між сторонами спору, положення статті 107 ЖК Української РСР не розповсюджуються. Окрім того, відповідач на постійне місце проживання до Іспанії не вибувала, позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач вибула на постійне місце проживання до Іспанії із урахуванням законодавства цієї країни, яке б надавало позивачу таке право.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до пункту 11 Положення про порядок корпоратизації підприємств, що приватизуються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 1993 року № 58, наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 року на базі державного підприємства електрозв`язку "Укртелеком" було створено відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" й передано останньому у власність майно державного підприємства електрозв`язку "Укртелеком".
Будинок гуртожитку на АДРЕСА_1 також перейшов у власність ВАТ "Укртелеком", правонаступником якого є ПАТ "Укртелеком".
З липня 1988 року до липня 2004 року ОСОБА_1 працювала на підприємстві позивача, у зв`язку з чим їй 01 липня 1988 року була надана кімната АДРЕСА_1, де вона зареєстрована.
02 липня 2004 року ОСОБА_1 була звільнена з підприємства за власним бажанням у зв`язку з виїздом із міста на тимчасове проживання.
До 31 грудня 2012 року ОСОБА_1 здійснювалася оплата за кімнату № НОМЕР_1 у гуртожитку, а з 2013 року їй було припинено нарахування, через непроживання у кімнаті.
Після виїзду ОСОБА_1 за межі України 14 серпня 2013 року відомості про її в`їзд на територію України станом на 28 січня 2016 року були відсутні.
Вищенаведені обставини встановлені рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 21 березня 2016 року у справі № 331/3510/14-ц, яке набрало законної сили 29 вересня 2016 року, за позовом ПАТ "Укртелеком" до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням (а. с. 12-15).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права