Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 752/6593/18
провадження № 61-1036св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації,
третя особа - ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 липня 2018 року у складі судді Шевченко Т. М. та постанову Київського апеляційного суду
від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Панченка М. М.,
Волошиної В. М., Слюсар Т. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, з урахуванням уточнень, просила визнати за нею право на приватизацію квартири
АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що її покійний брат, як єдиний наймач спірної квартири, ще за життя розпочав процедуру приватизації цієї квартири, але у зв`язку зі смертю не встиг отримати свідоцтво про право власності на квартиру, а тому ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець брата, має право на приватизацію цієї квартири на своє ім`я відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що покійний брат позивачки звертався лише до органів БТІ із замовленням про виготовлення технічного паспорту на квартиру та проведення технічної інвентаризації спірної квартири.Позивачем не доведено, що за життя ОСОБА_4 звертався із заявою про приватизацію спірної квартири до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 липня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду мотивована тим, що рішення судом першої інстанції ухвалене на повно з`ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:
04 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у зв`язку із завершенням строку зберігання звернень мешканців, які було утилізовано, знайти письмове звернення спадкодавця щодо приватизації спірної квартири є неможливим. Однак, направлення балансоутримувачем та відділом приватизації житла запиту до БТІ міста Києва для виготовлення технічного паспорта квартири з підтвердженням того, що він був наданий для оформлення документації на приватизацію квартири, а також запиту до БТІ щодо отримання інформації про розміри загальної та житлової площі квартири у зв`язку з її приватизацією свідчать про те, що процес приватизації квартири вже був ініційований спадкодавцем, а також свідчать про його волевиявлення щодо приватизації квартири, звернення з цього питання та дії.
Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на наявні істотні докази у справі (запити від КП "ЖЕО-103") та зв`язок між ними, не дали належну їм оцінку, не врахували наявність доказів у співвідношенні до законодавства, яке було чинне на час здійснення дій спадкодавцем, не врахували позицію ВСУ щодо розгляду подібних питань, обставини справи.
Станом на час здійснення приватизації, що підтверджує й сам відповідач, прийом документів для приватизації майна здійснював саме відділ приватизації майна, створений при КП "ЖЕО-103" міста Києва.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що від КП "ЖЕО-103" міста Києва було видане направлення на ім`я спадкодавця до БТІ міста Києва про виготовлення технічного паспорта спірної квартири, в якому заначено мету цього направлення - оформлення документації на приватизацію квартири.
Суди також не врахували той факт, що від КП "ЖЕО-103" міста Києва було направлено запит до БТІ міста Києва про надання інформації щодо загальної та житлової площі квартири, у якій мешкав спадкодавець. У даному запиті зазначено, що відомості необхідні для оформлення приватизації (Форма 4).
Доводи інших учасників справи:
У лютому 2019 року представник ОСОБА_2 адвокат
Огійчук О. А. подав відзив, в якому просить у задоволенні касаційної скарги
ОСОБА_1 відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 направлено до Верховного суду пояснення (відповідь) на відзив представника ОСОБА_2 - адвоката Огійчук О. А., в яких зазначено, що при розгляді подібних питань перш за все повинна бути врахована заявленість про волевиявлення спадкодавця про приватизацію квартири, в якій він мешкав, та наявність підстав для її приватизації спадкодавцем. У даному випадку є навіть дії спадкодавця щодо приватизації спірної квартири, на що суди попередніх інстанцій не звернули увагу.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 752/6593/18 з Голосіївського районного суду міста Києва.
У лютому 2019 року матеріали цивільної справи № 752/6593/18 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
З 02 березня 1973 року по 11 квітня 2012 року ОСОБА_4 був зареєстрований та фактично проживав у квартирі АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
21 серпня 2012 року ОСОБА_4 знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю.
Станом на день смерті, ОСОБА_4 проживав і був зареєстрований в указаній квартирі один.
ОСОБА_1 є спадкоємцем свого двоюрідного брата - ОСОБА_4
02 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4
Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори від 02 лютого 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно спадкодавця.
Згідно з копією листа КП "Київське міське БТІ" від 21 липня 2017 року, адресованого ОСОБА_1 , у квітні 2011 року ОСОБА_4 було оформлено замовлення на проведення технічної інвентаризації квартири
АДРЕСА_1 на підставі листа
КП "ЖЕО-103".
Відповідно до листа Голосіївської районної адміністрації від 19 лютого
2018 року ОСОБА_4 документи на приватизацію квартири АДРЕСА_1 до органу приватизації житлового фонду не подавались, рішення про передачу житла у приватну власність ОСОБА_4 не приймалось.