Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 658/2473/16-ц
провадження № 61-30232св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Каховського районного нотаріального округу Херсонської області Коршунова Людмила Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року вскладі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Каховського районного нотаріального округу Херсонської області Коршунова Л. А., про визнання іпотечного договору недійсним, зняття заборони на нерухоме майно і виключення запису про його обтяження.
Позовна заява мотивована тим, що між нею та товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (далі - ТОВ "Південенерго") у письмовій формі укладено договір від 10 січня 2006 року № 221 із змінами, внесеними додатковою угодою від 10 жовтня 2006 року, про часткову участь у будівництві з метою фінансування витрат на будівництво квартир, які знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 .
На підставі кредитного договору від 13 вересня 2006 року, укладеного із
акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ СР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", вона отримала кредит, на забезпечення виконання зобов`язань за яким між тими ж сторонами укладений договір іпотеки майнових прав від 24 листопада
2006 року, за умовами якого передала майнові права на незакінчені будівництвом трикімнатні квартири, що будувалися за адресою: АДРЕСА_1 .
За домовленістю сторін до договору № 221 про часткову участь у будівництві між ОСОБА_1 та ТОВ "Південенерго" внесено зміни, внаслідок чого власником квартири, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, став ОСОБА_2
Оскільки у липні 2016 року ОСОБА_1 стало відомо про наявність правової позиції Верховного Суду України, згідно з якою договори щодо передачі в іпотеку майнових прав є незаконними, а тому договір іпотеки, укладений між нею та
ПАТ "Укрсоцбанк" з порушенням вимог законодавства, просила визнати недійсним такий договір, а також скасувати заборону на предмет іпотеки і виключити запис в реєстрі про його обтяження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коховського міськрайонного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано іпотечний договір від 24 листопада 2006 року № 02-23-Ф060796К-1947, що укладений між АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є
ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Коршуновою Л. А. та зареєстрованим у реєстрі за № 4352 недійсним.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майнові права на спірні квартири, вартість яких була сплачена позивачем у повному обсязі за договором про часткову участь у будівництві житлового будинку № 221
від 10 січня 2006 року, не могли бути предметом іпотеки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року рішення Коховського міськрайонного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року в частині визнання недійсним договору іпотеки від 24 листопада
2006 року скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
У іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми права, які регулюють спірні правовідносини, оскільки заявник є іпотекодавцем за визначенням частини сьомої статті 5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" № 979-ІV як особа, яка передала в іпотеку свої майнові права на квартири у будинку, що будується, та стане її власністю після завершення будівництва. Оскільки на час укладення договору іпотеки ОСОБА_1 здійснила стовідсоткову передоплату, сплативши повну вартість квартири за договором із забудовником, а такі її дії, в силу статей 2.2.2. та 4.4 договору про часткову участь у будівництві від 10 січня 2006 року № 221, є достатньою підставою для отримання нею права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва, після його завершення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щопозивач передав в іпотеку майнові права на незакінчені будівництвом квартири, які знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 , а не об`єкт незавершеного будівництва. Вимога щодо документального підтвердження права на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому стосується саме договорів іпотеки об`єктів незавершеного будівництва, а не іпотеки майнових прав на них, тому посилання суду на виконання позивачем умов договору щодо часткового будівництва № 158 у частині оплати вартості будівництва не відповідає вимогам статей 1, 5 Закону України "Про іпотеку"
Відзив позивачем на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами установлено, що між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_1 укладено договір про часткову участь у будівництві від 10 січня 2006 року № 221, із змінами внесеними додатковою угодою від 10 жовтня 2006 року, за яким вона зобов`язалась надати забудовнику кошти у розмірі та на умовах, передбачених цим договором на будівництво квартир,які знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 , а забудовник зобов`язався завершити будівництво указаного будинку, ввести його в експлуатацію та передати учаснику у власність квартири АДРЕСА_1 на умовах, визначених цим договором.