Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 730/612/17
провадження № 61-31454св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2017 року у складі судді Луговця О. А. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2017 року, з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання двох малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн щомісячно на кожну дитину окремо, до досягнення ними повноліття, починаючи з 26 січня 2017 року.
Посилаючись на те, що на теперішній час його майновий стан змінився, оскільки він не працює, з 30 червня 2017 року перебуває на обліку в центрі зайнятості, в зв`язку з чим не має можливості сплачувати аліменти у попередньо визначеному судом розмірі, просив зменшити розмір аліментів визначених рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2017 року, з 1 000,00 грн щомісячно на кожну дитину окремо до 500,00 грн щомісячно на кожну дитину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 липня
2017 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, як на дату ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, так і на даний час, є непрацевлаштованим, а тому його посилання на погіршення матеріального стану необгрунтовані. Позивач зареєстрований у центрі зайнятості та отримує державну допомогу по безробіттю. Запропонований позивачем розмір аліментів - 500,00 грн на кожну дитину є значно нижчим, визначеного законодавством мінімального рівня для дитини відповідного віку (для дітей до 6 років -
713,00 грн, для дітей від 6 до 18 років - 888,50 грн), є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що матеріальний стан позивача після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів не погіршився, а тому відсутні правові підстави для задоволення його позовних вимог про зменшення розміру аліментів.
Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги
У вересні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2017 року, та ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 1 000,00 грн на кожну дитину, оскільки він не працює і не має стабільного доходу, що свідчить про зміну його майнового стану та є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей. Крім того, суди безпідставно не застосували у сукупності зі статтею 192 СК України положення статей 182, 183, 184 СК України, оскільки зміна розміру аліментів може мати під собою і зміну способу їх присудження та навпаки.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ і кримінальних справ від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
01 червня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2017 року з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання двох малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000,00 грн щомісячно на кожну дитину окремо, до досягнення ними повноліття, починаючи з 26 січня 2017 року.
Згідно з довідкою Борзнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 17 серпня 2017 року № 387 на виконання зазначеного судового рішення ОСОБА_1 сплатив аліменти: у квітні 2017 року - у розмірі 2 050,00 грн, у травні 2017 року - у розмірі 949,00 грн, у червні 2017 року - у розмірі
1 000,00 грн та у липні 2017 року - у розмірі 1 000,00 грн.