РІШЕННЯ
Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №9901/852/18
адміністративне провадження №П/9901/852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Берназюка Я.О.,
Шарапи В.М.,
Смоковича М.І.,
секретар - Мовчан А.В.,
за участю
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_3.,
представника відповідача - Білопольської Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18 в частині, -
встановив:
29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення від 28 вересня 2018 року в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що "оцінювання невідповідності судді займаній посаді" відбувається не на підставі закону, оскільки оцінювання здатності здійснювати правосуддя та оцінювання відповідності займаній посаді є двома видами оцінювання. Вказує на те, що положення абз .2 п. 20 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" фактично означають додаткову підставу для звільнення суддів, не передбачену основним Законом України. Вважає, що проведення будь-якого оцінювання судді з подальшим можливим звільненням судді не відповідає європейським стандартам, до яких прагнула нова судова реформа. Позивач стверджує, що відповідач не виправдав свої дії щодо визнання його таким, що не відповідає займаній посаді судді, оскільки відповідачем не доведено з якими показниками позивач не справився та чим саме це підтверджується. Посилається на невідповідність Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення принципу юридичної визначеності, тому таке Положення не може надати особі можливості передбачити наслідки для себе. Зазначає, що порушення строку надання йому спірного рішення призвело до грубого порушення права позивача на отримання відомостей про себе, на ефективну реалізацію судового захисту своїх прав (т. 1 а.с. 1-7).
До початку розгляду справи по суті позивачем до Суду надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній, посилаючись на те, що на момент подання позову йому не був відомий повний текст оскаржуваного рішення, просив визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо здійснення оцінювання ОСОБА_1. на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання за критерієм професійної етики та за критерієм доброчесності та зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України завершити оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання за критерієм професійної етики та за критерієм доброчесності; визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18 (т. 3 а.с. 22).
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до Суду відзив на позову заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Відповідач зазначив, що порядок оцінки судді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності закріплений главою 1 "Кваліфікаційне оцінювання суддів" розділу V "Кваліфікаційний рівень судді" Закону, а відповідно до ч. 2 ст. 83 Закону компетентність, професійна етика та доброчесність є критеріями кваліфікаційного оцінювання. Вказує, що визначення відповідності судді зазначеним критеріям здійснюється в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, яка є встановленою Законом. Та загальною для усіх видів оцінювання суддівського корпусу в Україні. Відповідач зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення передувало дослідження Комісією суддівського досьє позивача, наданих суддею пояснень, результатів співбесіди, під час якої вивчено питання відповідності судді ОСОБА_1 критеріям кваліфікаційного оцінювання. Так, за критерієм компетентності позивач набрав 321,75 бал, за критерієм професійної етики - 135 балів, за критерієм доброчесності - 125 балів. Таким чином, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1. набрав 581,75 бала, що становить 67 відсотків від суми максимально можливих балів. Зазначає, що за своєю правовою природою повноваження Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією Комісії, як уповноваженого органу, постійно діючого у системі судоустрою України. Також відповідач вказує, що ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про видачу спірного рішення листом від 10 жовтня 2018 року, який отримано Комісією 18 жовтня 2018 року, а на цей лист Комісія надала копію оскаржуваного рішення листом від 23 жовтня 2018 року. Вважає, що спірне рішення прийнято Комісією з дотримання передбаченої процедури та визначених статтею 2 КАС України критеріїв для його прийняття, а тому законодавчі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні (т. 1 а.с. 58-69).
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та скасування рішення від 28 вересня 2018 року в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та відкрито провадження у справі №П/9901/852/18. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на 04 грудня 2018 року.
04 грудня 2018 року розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання призначено на 15 січня 2019 року.
За клопотанням позивача 15 січня 2019 року розгляд справив відкладено до 19 лютого 2019 року.
У зв`язку з необхідністю ознайомлення представника позивача з матеріалами справи за його обґрунтованим клопотанням в судовому засіданні, призначеному на 19 лютого 2019 року, оголошено перерву до 12 березня 2019 року.
12 березня 2019 року Судом оголошено перерву у розгляді справи до 05 квітня 2019 року.
05 квітня 2019 року розгляду справи не відбувся, наступне судове засідання призначено на 25 квітня 2019 року.
25 квітня 2019 року Судом оголошено перерву до 09 липня 2019 року.
В судовому засіданні, призначеному на 09 липня 2019 року, оголошено перерву до 01 серпня 2019 року.
01 серпня 2019 року Судом оголошено перерву до 27 вересня 2019 року.
27 вересня 2019 року розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання призначено на 03 жовтня 2019 року.
Позивач та його представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Суду від 03 жовтня 2019 року провадження в цій справі закрито щодо позовних вимог про скасування рішення від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18 в частині вирішення питання про внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила наступне.
Указом Президента України №488/2011 від 20 квітня 2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області строком на п`ять років (т. 1 а.с. 35).
Відповідно до наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 травня 2011 року №38-к позивача зараховано до штату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на посаду судді з 13 травня 2011 (т. 1 а.с. 8).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком 1; встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди. Згідно з додатком 1 ОСОБА_1 включений до списку суддів, стосовно яких рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року призначено проведення кваліфікаційного оцінювання (т.1 а.с. 70-73).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 березня 2018 року №64/зп-18 затверджено кодовані результати складеного суддями 06 березня 2018 року анонімного письмового тестування та кодовані результати виконаного суддями 06 березня 2018 року практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, згідно яких позивач за результатом анонімного письмового тестування набрав 65,25 балів та за виконання практичного завдання - 68,5 балів (т. 1 а.с. 75-79).
28 вересня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення №1770/ко-18, яким визначено, що суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 581,75 бала; визнано суддю Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; внесено до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 22-25, 81-84).
Не погодившись з правомірністю такого рішення, а також з правомірністю проведення оцінювання відповідності займаній посаді, ОСОБА_1 звернувся до Суду з цим позовом.
У відповідності до положень статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо доводів позивача про відсутність підстав для проведення кваліфікаційного оцінювання Суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
У пункті 41 звіту Венеціанської Комісії від 25-26 березня 2011 року зазначено, що наразі можливий консенсус щодо обов`язкових елементів (як формальних, так і матеріальних або субстантивних) поняття "верховенство права", зокрема, таких, як законність, в тому числі прозорий, підзвітний і демократичний порядок введення законів у дію; правова визначеність; заборона свавілля; доступ до правосуддя у незалежних і неупереджених судах, в тому числі судовий контроль за адміністративними актами; дотримання прав людини; недискримінація та рівність перед законом.
Тобто принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. У рішенні від 10 грудня 2009 року "Михайлюк та Петров проти України" (заява №11932/02) зазначено, що <… вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступно відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права…>.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закон №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закон №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.