РІШЕННЯ
Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №9901/212/19
адміністративне провадження №П/9901/212/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
Желтобрюх І.Л.,
Стрелець Т.Г.,
секретар - Мовчан А.В.,
за участю
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Гунченко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
встановив:
25 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2019 року №261/вс-19; поновлення порушених прав шляхом зобов`язання завершити кваліфікаційне оцінювання в межах оголошеного рішенням Комісії від 02.08.2018 року №185/зп-18 конкурсу на зайняття 78 вакантних посад суддів у складі Верховного Суду та включення до фінального рейтингу конкурсу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невмотивованість прийнятого відповідачем спірного рішення. Зазначає, що рішенням відповідача від 01 лютого 2019 року його визнано таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, а прийняттю цього рішення передувало виконання письмового анонімного тестування, практичного завдання, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей та проходження співбесіди з участю членів комісії та представника Громадської ради доброчесності. Позивач вказує, що оскільки щодо нього Громадською радою доброчесності було складено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, зазначене рішення колегії ВККС мало бути додатково розглянуте на пленарному засіданні Комісії та підтримане не менше ніж 11 голосами членів Комісії (т. 1 а.с. 1-4).
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до Суду відзив на позову заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Відповідач зазначив, що у відповідності до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії від 01 лютого 2019 року №148/вс-19, висновок ГРД та пояснення кандидата, встановила, що Комісією було надано помилкову оцінку дослідженим матеріалам та ухвалено передчасне рішення. За результатами голосування рішення Комісії від 01 лютого 2019 року №148/вс-19 не було підтримано не менш ніж 11 голосами членів Комісії. Відповідач зазначає, що спірне рішення є вмотивованим, містить підстави його прийняття. Вимоги позивача щодо зобов`язання продовжити кваліфікаційне оцінювання стосовно нього відповідач вважає безпідставними, оскільки рейтинговий список кандидатів на зайняття вакантних посад у касаційних судах у складі Верховного Суду в межах оголошеного конкурсу вже сформований, на даний час посади, на які було оголошено конкурс, не є вакантними (т. 1 а.с. 46-50).
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі №П/9901/212/19. Розгляд справи призначено на 16 липня 2019 року.
У зв`язку з неявкою позивача в судове засідання, призначене на 16 липня 2019 року, розгляд справи був відкладений до 30 липня 2019 року.
30 липня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 15 серпня 2019 року.
15 серпня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 01 жовтня 2019 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 серпня 2018 року №185/зп-18, зокрема, оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (т. 1 а.с. 51-53).
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2018 року №118/вс-18, зокрема, позивача допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посади суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (т. 1 а.с. 67-68).
Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 грудня 2018 року №323/зп-18, зокрема, позивача допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" (т. 1 а.с. 86-93).
22 січня 2019 року Громадською радою доброчесності складено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Так, в зазначеному висновку йдеться про використання ОСОБА_1 у публічних дискусіях сексистських висловлювань; високу ймовірність використання статусу депутата Кременчуцької міської ради та радника міського голови з правових питань, адже ОСОБА_1 міг впливати на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення щодо обрання особи, яка в подальшому надавала юридичні послуги Кременчуцьким комунальним підприємствам (т. 1 а.с. 9).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в складі колегії Комісії від 01 лютого 2019 року №148/вс-19 ОСОБА_1 визнано таким, що підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. У вказаному рішенні зазначено, що воно набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (т. 1 а.с. 6-8).
25 лютого 2019 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у пленарному складі прийнято рішення №261/вс-19, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду та припинення його участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року (т. 1 а.с. 19-20).
28 лютого 2019 року позивачем на адресу Комісії направлено клопотання про направлення на його адресу рішення Комісії від 25 лютого 2019 року в письмовій формі (т. 1 а.с. 21).
13 березня 2019 року позивачем до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України направлено заяву про доступ до публічної інформації, в якій він просив направити на його адресу рішення Комісії від 25 лютого 2019 року (т. 1 а.с. 22). На вказаний запит Комісією надано належним чином засвідчені копії витребуваних документів (т. 1 а.с. 23).
Вважаючи рішення Комісії від 25.02.2019 року №261/вс-19 протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) передбачено утворення Верховного Суду, судді якого призначаються за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.
Конкурс на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду проводиться ВККС на підставі ст. 79 Закону №1402-VIII.
Порядок призначення на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою визначено ст. 81 зазначеного Закону.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання, за ч. 2 ст. 83 Закону №1402-VIII, є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до ч. 5 ст. 83 Закону №1402-VIII порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (ч. 1 ст. 85 Закону №1402-VIII).
На підставі ч. 1 ст. 87 Закону №1402-VIII з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності.
За ч. 6 ст. 87 Закону №1402-VIII громадська рада доброчесності: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; (…).
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 88 Закону №1402-VIII якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.