ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/1480/18
адміністративне провадження №К/9901/20499/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу громадянина Афганістану ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року (суддя Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (судді Костюк Л.О., Бужак Н.П., Мельничук В.П.) у справі № 826/1480/18 за позовом громадянина Афганістану ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2018 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), в якому просив:
- скасувати рішення відповідача від 08 листопада 2017 року № 104-17 про відхилення скарги на рішення Головного управління ДМС України в м. Києві про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- прийняти постанову, якою зобов`язати прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 січня 2018 року громадянин Афганістану ОСОБА_2 повідомлення Управління ДМС України в Київській області про рішення відповідача від 08 листопада 2017 року № 104-17, яким відхилена його скарга на рішення Головного управління ДМС України в м. Києві про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. На думку позивача, рішення ДМС України є формальним і прийняте без правового підґрунтя, оскільки має протиріччя із міжнародними зобов`язаннями та національним законодавством щодо захисту людей.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 05 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, позовну заяву громадянина Афганістану ОСОБА_2 залишив без розгляду.
Приймаючи вказані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки або їх поважність не сповістив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. Тому, врахувавши особливість вказаної категорії справ і оцінивши процесуальну поведінку позивача, суди дійшли висновку про застосування наслідків повторної неявки позивача в судове засідання, передбачених частиною п`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу з формальних підстав, через повторне неприбуття позивача до суду, а суд апеляційної інстанції з цим погодився. Проте, позивач був позбавлений можливості прочитати зміст судових повісток, а відтак, був не обізнаний про необхідність прибуття до суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою громадянина Афганістану ОСОБА_2 .
08 серпня 2019 року від представника ДМС України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу громадянина Афганістану ОСОБА_2, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 04 жовтня 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з наступного.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Конституції України).
За визначенням частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З аналізу наведених норм процесуального закону слідує, що суд повинен з`ясовувати причини неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, застосувати наслідки, визначені частиною п`ятою статті 205 КАС України.