ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2019 року
Київ
справа №202/1083/19 (2-а/202/40/2019)
адміністративне провадження №К/9901/21132/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі №202/1083/19 (2-а/202/40/2019) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департамента патрульної поліції Чужика Максима Володимировича, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департамента патрульної поліції, про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову від 08 лютого 2019 року серії ЕАВ №903651, винесену інспектором 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Чужиком М. В., про накладення на нього адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 225,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2019 року позов задоволено. Скасовано постанову інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Чужика М. В. від 08 лютого 2019 року серії ЕАВ №903651 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення; справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій вказаного рішення датовано 25 квітня 2019 року.
14 травня 2019 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та доказів повноважень представника на засвідчення копій документів, згідно з інструкцією з діловодства Департамента патрульної поліції Національної поліції України.
На виконання вимог ухвали до суду від апелянта надійшли копія довіреності від 04.01.2019 № 182/41/3/01-2019, засвідчена начальником Департамента патрульної поліції Національної поліції України Жуковим Є. О. та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що повний текст судового рішення отриманий 06 травня 2019 року, розгляд справи проведено без участі відповідача та третьої особи на підставі відповідних клопотань, тому ознайомитись зі змістом оскарженого рішення суду останні мали можливість лише після отримання ними копії такого рішення; у відзиві та поясненнях на позов відповідач та третя особа просили своєчасно направити судове рішення у справі. Апеляційна скарга подана у десятиденний строк з дня отримання копії оскаржуваного рішення, відтак строк на апеляційне оскарження ним не пропущений.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску Департаментом патрульної поліції Національної поліції України строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених апелянтом підстав для його поновлення.
У касаційній скарзі Департамент патрульної поліції Національної поліції України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 20 червня 2019 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.